Світова преса: «Путін – Трамп: 1–0»

Суперечливі результати й наслідки зустрічі президента США Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним – тема практично кожного помітного видання Європи та за її межами, йдеться в матеріалі Радіо Свобода. Хоча, як помітили оглядачі, про Україну та Крим господар Білого дому не згадував, саме ці теми є «ключовими» і «критичними», пише The Hill. Водночас у брюссельському Politico читаємо, що Трамп «продав Україну за нагоду для фото і футболу». Відоме інтернет-видання Mashable нині, в 4-і роковини загибелі пасажирів та пілотів літака рейсу MH17, переповідає подробиці трагедії.

Президент США Дональд Трамп відносно того, що діється у світі, «рівняється на президента Росії Володимира Путіна»… «Трамп і Путін – найкращі вороги»… «Путін – Трамп: 1–0». Ось лише деякі із заголовків на перших шпальтах європейських газет після програшної для голови Білого дому, за загальними оцінками, зустрічі у Гельсінкі із господарем Кремля. Зокрема, бельгійська преса пише, що саме президент Росії був «цілковитим господарем ситуації… та виграв цей матч».

Європейське інтернет-видання Politico пише, що Трамп «продав Україну за нагоду для фото і футболу». Лише Путін після зустрічі «згадує Україну, закликаючи США переконати уряд у Києві прийняти мир на умовах Москви, але нічого не каже про агресію Росії проти України або окупацію нею Криму», звертає увагу дописувач Politico Олександр Савченко, – при тому, що саме «українське питання» є критично важливим у відносинах між Росією та Заходом та причиною санкцій проти московського режиму.

І хоча Трамп, схоже, заплутався у базових економічних та геополітичних засадах міжнародної дипломатії, «життєва мета Путіна полягає в тому, щоб розділити і керувати Європою, перетворюючи Росію на наддержаву: Путін хоче сучасного царства». «Саме тому підсумки Гельсінкської зустрічі зрозумілі: відмова від п’яти десятиліть трансатлантичної співпраці між Західною Європою та США, і не складно уявити, що незабаром може бути дане «зелене світло» полегшенню економічних санкцій щодо Росії», – пише видання. Натомість американському президентові варто було б зрозуміти, що українське питання – це не просто суперечка між сусідами. Російсько-український «глухий кут» краще усвідомив американський дослідник Семюел Гантінґтон, який описує його як «зіткнення цивілізацій», яке може здійснюватися між діаметрально протилежними ідеологіями. «Росія Путіна становить інший набір цінностей та модель цивілізації, ніж та, яку втілює Україна. Поляки, чехи, угорці, грузини та мешканці країн Балтії знають про це дуже добре», – резюмує видання.

Схожу думку висловлює й колишній посол США в ООН та екс-голова національної розвідки Джон Неґропонте в інтертнет-газеті The Hill. Він вважає, що, коли США ведуть розмову з Росією, найважливішим питанням для Сполучених Штатів, і зокрема для голови Білого дому, має бути саме ситуація в Україні та незаконна анексія Криму Росією – саме ті речі, про які президент Дональд Трамп у своїй прес-конференції після зустрічі з Путіним не згадував.

«Ключовою» і «критичною» називає цю тему Джон Неґропонте, додаючи, що «критично важливо, щоб (Трамп) у питані щодо України залишався твердим, нічого не казав і нічого не робив із того, що могло б навіть натякнути на те, що він якимось чином погоджується із російською окупацією території іншої суверенної держави».

Усю історію катастрофи літака «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17 нині, рівно через 4 роки після трагедії, розповідає впливовий американський інтернет-сайт Mashable. Кореспондент видання Крістофер Міллер у розлогому й багато ілюстрованому матеріалі під назвою «Поле смерті» пояснює, «як MH17 та його пасажири стали жертвами далекої війни».

З моменту, коли 17 липня 2014 року нічого не віщувало лиха і літак на амстердамському летовищі наповнювався пасажирами, й аж до його збиття та наступного складного збору інформації та слідства крок за кроком знову переживається непоправний наслідок російської агресії на сході України для невинних людей, які вирушили у туристичну поїздку, на міжнародну конференцію з проблем СНІДу чи поверталися з європейської відпустки.

Нині, з плином часу, «Малайзія, Нідерланди, Австралія, Бельгія та Україна є одними з країн, які закликали міжнародний трибунал судити відповідальних за знищення літака, та оскільки Росія має право вето в Раді безпеки ООН, малоймовірно, що таке переслідування коли-небудь відбудеться», пише Міллер, тим часом як родини загиблих досі сподіваються на встановлення справедливості та притягнення тих, хто віддавав наказ та, власне, вистрілив із російського «Бука».

Тим часом як на місці катастрофи височіє дерев’яний хрест і вже майже немає слідів збитого «Боїнга», трагедія залишила глибокі сліди в душах не тільки родичів та близьких, а й місцевих мешканців.

«Загиблі щодня згадуються в молитвах, думках та розмовах», – пише Mashable.

Віталій Єреміца, Радіо Свобода

Читайте також

Культурна дипломатія в дії: У Чикаго покажуть роботи 32 українських митців
Світ
0 shares0 views

Культурна дипломатія в дії: У Чикаго покажуть роботи 32 українських митців

vidia.ua - Жов 11, 2018

12 жовтня в Українському інституті сучасного мистецтва в Чикаго відбудеться відкриття виставки "Сучасна українська графіка", повідомляє VIDIA.ua з посиланням на Генеральне консульство України в…

Як закінчувалася «дружба народів»: п’ять фактів порушення Росією договору
Україна
0 shares0 views

Як закінчувалася «дружба народів»: п’ять фактів порушення Росією договору

vidia.ua - Сер 31, 2018

Президент України Петро Порошенко пропонує розірвати договір «Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Росією», що «з вини Москви вже давно став…

Аеропорт «Бориспіль» урочисто відзначить старт першого рейсу Ryanair
Україна
0 shares0 views

Аеропорт «Бориспіль» урочисто відзначить старт першого рейсу Ryanair

vidia.ua - Сер 31, 2018

Урочистий запуск першого рейсу авіакомпанії Ryanair «Київ-Бориспіль – Берлін-Шенефельд» відбудеться 3 вересня у Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Про це повідомляє VIDIA з посиланням на…