Хрест навхрест: як Москва заважає Києву отримати незалежну церкву

Україна як ніколи близька до створення власної незалежної від Москви і визнаної православним світом церкви. У Києві стверджують, що це станеться до кінця року, а Москва не вірить, але веде власні переговори й погрожує найбільшим релігійним розколом з часів Великої схизми. ВВС розповідає деталі однієї з найбільших суперечок в сучасному християнстві, на кону в якій стоїть першість у православному світі, і в якій опинилися замішані Ердоган, Ватикан і Держдеп.

Константинопольський патріарх Варфоломій неофіційно уже пообіцяв Томос про автокефалію (грамоту про незалежність) українським неканонічним православним церквами, стверджують кілька співрозмовників ВВС в українських і церковних колах.

Публічно Константинополь про рішення іще не говорив, але і представники Російської православної церкви кажуть, нібито Варфоломій поставив до відома про своє рішення інші помісні православні церкви.

Якщо Томос справді буде дарований, то й в Україні з’явиться нова релігійна структура, яка може об’єднати місцеві православні церкви, непідлеглі Московському патріархату.

Протягом останніх місяців РПЦ і Константинопольський (Вселенський) патріархат – дві найвпливовіші православні церкви – боролися не тільки за українських вірян, а й за першість у світовому православ’ї.

Журналісти ВВС в Москві і Києві поговорили з представниками духовенства, чиновниками і бізнесменами й розповідають, як Україна боролася за отримання Томоса, як Росія намагалася цьому протистояти, і хто переміг у церковній дипломатичній війні.

“Питання національної безпеки”

В Україні діють одразу три релігійні організації, які зараховують себе до православ’я. Однак тільки одна з них вважається канонічною, тобто визнаною православними церквами інших країн – це Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП), яка перебуває у складі РПЦ. Дві інші – Київський патріархат (КП) і Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) – не визнані, в Москві їх називають розкольниками.

Після розпаду СРСР кожен український президент замислювався про створення православної церкви, повністю незалежної від Москви. Після початку війни на Донбасі ці розмови пожвавилися: українські політики неодноразово звинувачували УПЦ МП в обслуговуванні інтересів Кремля.

Петро Порошенко з перших місяців свого президентства проводив активні переговори з Константинополем про надання українському православ’ю Томосу про автокефалію (грамоти, які дає церкві незалежність). Процес вийшов на фінішну пряму після його шестигодинних переговорів з Константинопольським патріархом Варфоломієм на початку квітня цього року.

За їх підсумками Порошенко заявив, що Україна нарешті як ніколи близька до створення власної незалежної церкви.

“Тут не тільки релігія, тут – геополітика … Це питання національної безпеки, тому що Кремль розглядає РПЦ як один з ключових інструментів впливу на Україну”, – заявив тоді Петро Порошенко.

Незабаром після цього до стамбульської резиденції Варфоломія надійшли прохання митрополитів невизнаних українських церков про надання їм Томосу про автокефалію та аналогічні звернення від президента і Верховної Ради України.

Створення незалежної православної церкви в Україні стало однією з найгучніших декларацій Порошенка, яку деякі київські спостерігачі пов’язали з наближенням президентських виборів. Якщо Томос про автокефалію буде надано, Порошенко не лише увійде до історії як глава держави, який зумів вирішити болюче питання українського православ’я, але й збільшить свої не найвищі шанси на перемогу у виборах, намічених на березень наступного року.

У Москві переконані: в Україні вже є одна канонічна церква, а створення другої призведе до “легалізації розкольників”, найбільшого християнського конфлікту і війни між православними.

Тому протягом останніх місяців священнослужителі, чиновники та бізнесмени з Росії, України і навіть США провели кілька десятків зустрічей і переговорів для того, аби переконати православний світ у своїй правоті.

“Рішення буде прийнято без вас”

Ключове протиріччя в цій історії виявилося процесуальним: Київ, Константинополь і Москва по-різному дивляться на те, як саме новій церкві має надаватися автокефалія.

Константинопольський патріархат історично претендує на першість у православному світі. Він вважає, що має право дарувати іншим церквам автокефалію. Тим більше, якщо мова йде про Україну, яку Константинополь вважає своєю канонічною територією.

І Константинополь, і Москва вважають Україну своєю канонічною територією. Коріння цієї суперечки лежить в подіях 1686 року, коли Константинополь передав Київську митрополію в управління Російській церкві. В Константинополі вважають, що тим рішенням Москва не отримувала права власності на ці території, а пізніше “анексувала” їх. Тому зараз патріарх Варфоломій нібито має право повернути Київську митрополію назад у своє підпорядкування і тут же відпустити, надавши їй незалежність. На цій підставі у 1924 році Константинополь, наприклад, надав автокефалію Польській церкві, яка колись була частиною Київської митрополії. У РПЦ ж стверджують, що знайшли 900 сторінок давніх документів, які доводять, що територію нинішньої України передали їм в підпорядкування назавжди. Тому, кажуть в Москві, надати українському православ’ю автокефалію без згоди РПЦ не можна.

У РПЦ вважають, що першість Константинополя є чистою формальністю, а автокефалія має надаватися не одноосібним рішенням Вселенського патріархату, а через згоду всіх помісних церков.

Патріарх Константинопольський Варфоломій прийматиме рішення з “українського питання” без огляду на інші помісні церкви, говорить джерело ВВС, близьке до Константинополя.

Троє співрозмовників ВВС з українських церковних та політичних кіл, які зустрічалися з Варфоломієм протягом останнього року, стверджують: на особистих зустрічах патріарх запевнив їх, що точно підтримує рішення створити в Україні незалежну церкву.

Отримати коментар від прес-служби Константинопольського патріархату не вдалося. Однак точно відомо, що після того, як до патріарха Варфоломія надійшли прохання з Києва, він направив своїх представників в об’їзд по всіх помісних церквах, щоб проінформувати їх про те, що відбувається.

У РПЦ кажуть, що посланці Константинополя ставлять помісні церкви до відома про вже прийняте рішення.

“Тональність, з якою Константинопольська делегація приїжджала до помісних церквов, дивна тим, що предстоятелів церков ставлять перед фактом. Деяким так і говорилося, що рішення буде прийнято без вас”, – каже ВВС секретар відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ Ігор Якимчук.

“Проллється кров”

Одночасно з Константинопольськими делегаціями по помісних церквах поїхали і представники РПЦ. Вони намагалися переконати своїх колег не визнавати нову церкву.

“Автокефалія могла загальмуватися тільки в разі дуже гучних заперечень інших церков. Константинополь хотів перестрахуватися, щоб крику [протестів] не було. Москва хотіла, щоб крик був”, – пояснює джерело ВВС, яке попросило про анонімність, оскільки не може коментувати публічно це питання.

“Зараз першочергове значення отримало питання, кому – Константинополю чи Москві – бути першим у православному світі. Ставки вищі [ніж питання про українську автокефалію]”, – резюмує співрозмовник ВВС.

РПЦ і Росія ведуть свою історію від хрещення Русі київським князем Володимиром. У Москві не горять бажанням віддавати цей “символічний багаж” новій українській церкві та вважають Україну споконвічною канонічною територією РПЦ – саме тут знаходиться третина всіх її церковних володінь.

“Ми ніколи не погодимося на зміну священних канонічних кордонів нашої Церкви, бо Київ – це духовна колиска святої Русі, як Мцхета для Грузії або Косово для Сербії”, – говорив у 2016 році патріарх Московський Кирило.

Одразу після того, як до Константинополя надійшли прохання з Києва, у своєрідний тур по патріархатах вирушив митрополит Іларіон (Алфєєв) – глава відділу зовнішніх церковних зв’язків (міністр закордонних справ) РПЦ. За два місяці він об’їхав вісім помісних церков, де обговорив українське питання. У переговорах брав участь і митрополит Антоній (Севрюк), який очолює управління із закордонних установ РПЦ. Він відвідав дві церкви і зустрічався з патріархом Варфоломієм під час святкування його іменин.

Метою поїздок делегації РПЦ було “об’єктивне інформування” про ситуацію в Україні, розповів ВВС секретар відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ Ігор Якимчук, який супроводжував митрополита Іларіона в поїздках до Румунії та Греції.

“Ми спростовуємо тезу про те, що мільйони українських віруючих просять Варфоломія про автокефалію”, – каже Якимчук.

Крім того, на цих зустрічах митрополит Іларіон розповідав, що канонічна церква в Україні зазнає переслідувань і що створення нової церкви може закінчитися “насильницьким наверненням” православних у католиків.

“Якщо розкольники почнуть захоплювати Лаври, тисячі людей зберуться, захищатимуть ці обителі, проллється кров”, – заявив, наприклад, митрополит Іларіон в Афінах.

Крім того, митрополит Іларіон заявляв, що набуття частиною українського православ’я автокефалії здатне призвести до катастрофічних наслідків, які можна порівняти з Великим розколом, коли християнська церква розділилася на православних і католиків.

“Якщо, не дай Бог, станеться легітимізація розколу, то важко навіть собі уявити, до яких наслідків це може призвести. Це буде означати фактично розкол, подібний розколу 1054 року “, – говорив він.

Цей аргумент використовувався і на зустрічі Константинопольської делегації з представниками РПЦ у Москві 9 липня. Москва почала погрожувати: мовляв, надання Томосу означатиме, що Константинополь ініціює розкол, розповіло ВВС джерело, близьке до Константинополя.

Офіційно деталі цієї зустрічі не розголошувалися. Прес-секретар патріарха Кирила лише заявив ВВС, що оцінює цю зустріч “стримано позитивно”.

Зустріч була короткою, сторони просто виклали одна одній свої позиції, розповіло джерело, близьке до Константинополя.

“Кожен, хто допомагає розкольникам”

РПЦ має власний табір прихильників, якщо йдеться про “українське питання” – це деякі дружні до Москви помісні церкви.

Наприклад, Антіохійський патріархат займає близькі до Росії позиції через те, що більша частина його єпархій розташована на території Сирії, яка зараз перебуває під вагомим впливом Москви.

У червні з Антіохійським патріархом Іваном Х в Дамаску зустрівся депутат російської Держдуми Дмитро Саблін. Саблін розповів ВВС, що обговорював з патріархом відновлення давнього християнського міста Маалула, яким займаються РПЦ і Ватикан. Тема України також піднімалася на зустрічі, підтвердив депутат, відмовившись розкривати подробиці розмови.

До потенційних союзників Москви зараховують і Сербського патріарха Іринея. У травні цього року він отримав від заснованого РПЦ “Фонду єдності православних народів” премію, розмір якої у 2010 році становив 50 тисяч доларів.

На позицію Сербського патріархату впливає і те, що в його складі існує “невизнана митрополія” – Македонська церква, яка нещодавно також звернулася до Константинополя з проханням про автокефалію. Сербська церква вважає Македонію своєю канонічною територією і не хоче відділення Македонської церкви.

“Кожен, хто допомагає українським розкольникам, – ворог усіх православних слов’янських народів і всього православного світу”, – заявив Іриней у Москві під час нагородження.

Суперечка про визнання ще не створеної української церкви – не перша подібна дискусія між Москвою та Константинополем. У 1996 році схожий конфлікт виник навколо Естонської церкви. У 1920-30-х роках у цій країні існувала підпорядкована Константинополю православна церква, але після приєднання Естонії до СРСР цю церкву “влили” до складу РПЦ. Після розпаду Союзу в Естонії створили незалежну церкву, а в 1996 році Константинополь відновив її автономію. РПЦ не визнала цього рішення і на три місяці перервала молитовне спілкування з Константинополем. Пізніше їм вдалося помиритися: сьогодні в Естонії співіснують дві православні канонічні церкви, а парафії самі вибрали, в чиєму підпорядкуванні їм перебувати – Константинополя чи Москви.

“Спірну територію” має і Грузинська церква – це Абхазія. Формально Абхазька церква є єпархією Грузинської церкви, але фактично нею управляє РПЦ.

Якщо Грузинська церква підтримає Москву в цьому питанні, це означатиме, що РПЦ пообіцяла Грузії не забирати Абхазьку церкву, розмірковує її глава архімандрит Дорофей.

Синод Грузинської церкви обговорював проблему України, але не прийшов до якоїсь позиції, розповів місцевим журналістам член тамтешнього Синоду митрополит Петро. Сам він заявив, що вважає Україну незалежною країною, у якій повинна бути власна церква.

Інший депутат російської Держдуми Сергій Гаврилов у липні взяв участь у засіданні Священного синоду Елладської церкви, хоч тема України і не стояла на порядку цього засідання, розповів ВВС сам Гаврилов.

Однак це питання детально обговорювалося на Всесвітній асамблеї православ’я, яка також проходила в Греції на початку липня. На ній були присутні російські депутати Гаврилов та Ірина Ярова, представники РПЦ і депутат Верховної Ради України Вадим Новинський.

Російська делегація хотіла домогтися того, щоб в резолюції Асамблеї з’явився пункт “про підтримку канонічного православ’я”, але грецька сторона виступила проти цієї ініціативи, розповів ВВС присутній на засіданні голова розташованого в Москві Фонду єдності православних народів Валерій Алексєєв.

“Патріарх став шукати способів уникнути цих зустрічей”

Домовитися з патріархом Варфоломієм намагалися не лише представники РПЦ, а й російські політики та бізнесмени.

У травні з Варфоломієм по телефону поспілкувався Володимир Путін. Це сталося під час візиту російського президента до Туреччини. Зустрітися їм не вдалося, оскільки патріарх відмовився приїхати на зустріч з Путіним до Анкари, говорить джерело ВВС, близьке до Константинополя.

Під час цієї розмови тема України піднімалася, але не була основною, розповів ВВС представник РПЦ Ігор Якимчук. На момент публікації матеріалу прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков не відповів на запитання ВВС про зміст цієї розмови.

Аудієнції з патріархом Варфоломієм шукали і російські бізнесмени. До Стамбула в травні цього року їздив колишній керівник російської залізниці Володимир Якунін і православний бізнесмен грецького походження Іван Саввіді. Джерело в оточенні Якуніна підтвердило, що той спілкувався на тему України з духовенством Константинополя, але не з самим Варфоломієм. Іван Саввіді підтвердив ВВС, що їздив до Стамбула, але відмовився коментувати свою поїздку, назвавши її “приватною”.

“Делегації російських бізнесменів і політиків в якийсь момент стали настільки наполегливими, що патріарх став шукати дипломатичних способів уникнути цих зустрічей”, – розповідає джерело, близьке до Константинополя. У РПЦ заперечують причетність російських бізнесменів до переговорів з приводу України.

Москва навіть спробувала заручитися підтримкою Ватикану, який формально не впливає на православну церкву. Протягом останніх кількох місяців міністр закордонних справ РПЦ митрополит Іларіон двічі відвідав Папу Римського. І хоча обидва приводи для візитів не включали обговорення українського питання, Ватикан підтримав позицію Російської церкви, розповів ВВС її представник Ігор Якимчук.

З цим згодне джерело ВВС в київських церковних колах. За його словами, Ватикан, по-перше, вклав надто багато зусиль у налагодження діалогу з РПЦ, а по-друге, не зацікавлений, аби в Україні з’явилася канонічна православна церква, яка буде конкурувати з греко-католиками.

“Думка Ватикану має певне значення для патріарха Варфоломія, але зараз від нього, схоже, нічого не буде залежати”, – вважає джерело ВВС, близьке до Константинополя.

“Я просив прийняти зважене рішення”

Канонічна церква Московського патріархату також намагалася запобігти можливому наданню частині українського православ’я Томосу про нову церкву.

Після того, як до Константинополя надійшли прохання про автокефалію, УПЦ МП направила помісним церквам листи, у яких виклала свою позицію з цього питання, розповів ВВС Микола Данилевич, заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП.

До Константинополя листа не послали: в УПЦ МП чекали, що Варфоломій сам зв’яжеться з ними, аби пояснити, що відбувається. Але коли цього не сталося, делегація з чотирьох українських митрополитів вирішила поїхати до патріарха.

Шестигодинна розмова з патріархом Варфоломієм була “конструктивною і іноді різкою”, розповідає Данилевич, який також брав у ній участь.

“Константинополь чітко заявив, що не має наміру вирішувати проблеми українського православ’я так, щоб породжувати ще більші проблеми”, – каже він.

Однак ідею Константинополя, яку на зустрічі запропонували його представники, – дати автокефалію не одній з існуючих невизнаних церков, а повністю новій структурі, – в УПЦ МП теж не вважають вдалою.

На зустрічі з патріархом Варфоломієм був присутній і депутат Верховної Ради, один з найбагатших людей України Вадим Новинський, який оплатив поїздку митрополитів до Стамбула.

Його присутність мала показати Константинополю, що не всі українські політики і віряни підтримують ідею створення нової церкви, розповів Микола Данилевич ВВС.

Три джерела ВВС у церковних та світських колах Києва кажуть, що мільярдер і колишній громадянин Росії Новинський міг пропонувати представникам Константинополя гроші для вирішення “українського питання”. Однак сам депутат в розмові з ВВС це заперечує.

У Києві Новинського називають затятим критиком політики Петра Порошенка і головним спонсором канонічної УПЦ МП.

“Я просив патріарха Варфоломія прийняти зважене рішення. Якщо буде рішення Константинопольського патріархату [про дарування Томосу], радикальні елементи підуть на захоплення святинь, а віруючі люди будуть їх захищати, буде литися кров”, – розповів депутат.

Новинський заявив ВВС, що організував для представників УПЦ МП поїздки “до всіх помісних церков”. Представники УПЦ МП дійсно їздили по помісних церков, каже Микола Данилевич.

Її посланці не особливо афішували свої заходи, щоб не ускладнювати відносини з українською владою, розповіло ВВС джерело в цій церкві.

“Це як дисиденти в Радянській Україні”

Свої дипломатичні зусилля активізували і прихильники автокефалії. Але на відміну від РПЦ, Київський патріархат не міг просто поїхати з візитами по церквах через свій невизнаний статус.

УПЦ КП неофіційно спілкується з деякими помісними церквами, каже спікер цієї церкви архієпископ Євстратій (Зоря).

Але на боці автокефалії нібито виступають і деякі єпископи визнаного Московського патріархату.

Близько десятка єпископів УПЦ МП також направили до Константинополя прохання надати українському православ’ю автокефалію, проте їхні імена тримаються в таємниці, зокрема, з міркувань безпеки, кажуть джерела ВВС і в церковних, і в світських колах. Крім того, єпископи побоюються церковних санкцій і можливості втратити нинішній стан в церкві.

Однак в УПЦ МП заявляють, що не знають жодного єпископа, який підтримав би ідею про створення нової церкви.

Синод УПЦ МП сформований так, що в ньому немає жодного прихильника автокефалії, каже співрозмовник ВВС з цієї церкви. Думка “автокефального крила” ігнорується при складанні звернень УПЦ МП, вони не включаються до складу делегацій цієї церкви.

Проте вони знаходять способи доносити свою позицію до зовнішнього світу: наприклад, представники “автокефалістського крила” можуть “випадково” зустріти ієрархів інших церков під час поїздок за кордон, говорить співрозмовник ВВС в УПЦ МП.

“Це як дисиденти в Радянській Україні. Вони представляли якийсь рух, якого для зовнішнього спостерігача, тільки якщо він не був офіцером ЦРУ, не існувало. Але, як ми побачили в результаті, насправді дисиденти представляли певну історичну тенденцію, яка в результаті перемогла “, – каже він.

“Церкви скаржаться на дефіцит інформації”

Активна участь української влади в церковній дипломатії дає противникам автокефалії підстави звинувачувати офіційний Київ у втручанні в релігійні справи.

Київська влада ці звинувачення відкидає, заявляючи, що українське законодавство дозволяє державі сприяти церквам в контактах із закордонними релігійними організаціями.

Головним переговірником з питань автокефалії в Києві називають Петра Порошенка. Президент України не тільки вів особисті переговори з патріархом Варфоломієм. У липні цього року він також зустрівся з Сербським патріархом Іринеєм, який відкрито виступав проти створення незалежної церкви.

Але частіше переговори на цю тему ведуть представники адміністрації Порошенка: співрозмовники ВВС в українських церквах називають ключовою фігурою в цьому процесі заступника глави його адміністрації Ростислава Павленка. По помісних церквах також їздять глава українського МЗС Павло Клімкін та спікер парламенту Андрій Парубій.

Близькі до переговорного процесу джерела кажуть, що роль чиновників в церковній дипломатії полягає в наданні альтернативної інформації про стан справ в українському православ’ї.

“Приїжджає в якусь церкву делегація РПЦ. Кажуть: якщо буде автокефалія, в Україні посилиться розкол, почнеться релігійна війна. Потім приїжджають кияни, показують соціологію, кажуть: українське суспільство підтримує автокефалію, це якраз шлях до встановлення миру в країні. Помісні церкви скаржаться на дефіцит інформації з українського питання, Київ цей дефіцит заповнює”, – каже джерело ВВС в київських політичних колах.

Лобіюють автокефалію не тільки представники нинішньої української влади, а й політики у відставці – з главами церков зустрічаються і колишні президенти України Віктор Ющенко і Леонід Кучма.

“Певний інтерес” американських дипломатів

Одразу кілька співрозмовників ВВС в Києві й Москві стверджують, що в боротьбі за автокефалію Україні допомагали американці. Про наявність “певного інтересу” до цієї теми в американських дипломатів говорить і представник РПЦ Ігор Якимчук.

Навесні з представниками Елладської православної церкви зустрічався посол США в Греції Джеффрі Пайятт, колишній посол Америки в Україні, а посол США в Києві Мері Йованович провела переговори з главою канонічної УПЦ МП митрополитом Онуфрієм і “неканонічним” Київським патріархом Філаретом.

Америка вважає, що через церковне питання можна наблизити закінчення українського конфлікту, говорить джерело в київських політичних колах.

“У Державному департаменті ще при Джоні Керрі створили спеціальний офіс з релігійних питань, я зустрічався з його керівником. За його словами, американська дипломатія прийшла до висновку: без урахування релігійної складової дипломатична діяльність не може бути успішною”, – говорить ВВС речник УПЦ КП архієпископ Євстратій.

У Державному департаменті США у відповідь на прохання ВВС прокоментувати інформацію про участь його представників у переговорах щодо української автокефалії заявили, що американські дипломати “регулярно спілкуються з широким колом релігійних громад в рамках їхньої роботи з громадянським суспільством”.

“Ми вважаємо, що будь-яке рішення з приводу (української) автокефалії є внутрішнім церковним питанням”, – додали в Держдепі.

Образа патріарха

Чому ж зусилля Москви, погрози розколом, човникова дипломатія та навіть підтримка Ватикану, швидше за все, не вплинули на Константинополь, і Україна стає дедалі ближчою до створення незалежної від РПЦ церкви?

Річ у тому, що Варфоломій вже давно був прихильником визнання Української церкви, але довгі роки його стримували домовленості з РПЦ, кажуть співрозмовники ВВС.

У 2008 році – за президентства Віктора Ющенка – Україна вже була близькою до отримання Томосу про автокефалію. Саме тоді було досягнуто домовленості: Варфоломій не втручається в ситуацію в Україні, якщо РПЦ поїде на Всеправославний собор – з’їзд всіх православних церков, організація якого була “справою всього життя” Варфоломія, – говорить джерело, близьке до Константинополя.

Однак у 2016 році РПЦ не поїхала на Всеправославний собор, обґрунтувавши це тим, що деякі православні церкви відмовились від участі у з’їзді, а, значить, його не можна назвати “Всеправославним”. У Константинополі вважають, що це Російська церква змусила ще три церкви бойкотувати собор.

“У 2016 році всі домовленості були зруйновані самою Москвою. Що Константинополю після цього робити, якщо не повернутися в Україну?”, – розмірковує співрозмовник ВВС.

“Патріарх Варфоломій робить всіх заручниками своєї особистої образи на патріарха Кирила”, – говорить джерело, знайоме з переговорним процесом.

“Аргументів не залишилося. Москва зараз може впливати на Варфоломія тільки фізично. “Новачок” – всюди “Новачок”, – жартує джерело, близьке до Константинополя.

Справді, протягом останніх місяців охорону патріарха Варфоломія посилили, розповідають два джерела ВВС, близькі до переговорного процесу.

ВВС не може незалежно підтвердити достовірність цієї інформації.

Додаткову рішучість надати автокефалію, кажуть співрозмовники ВВС, дає Варфоломію фактор війни в Україні. Анексія Криму та бойові дії на Донбасі привели до падіння популярності “московської церкви” в українському суспільстві.

За даними київського Центру Разумкова, саме після подій 2014 року УПЦ МП втратила звання лідера серед українських церков за кількістю прихильників.

Втім, у Московському патріархаті заявляють, що дані соціологів відображають співвідношення між невоцерковленими мирянами, у яких запитували, “київську” чи “московську” церкву вони підтримують. Якби учасниками опитувань були віряни, які регулярно відвідують церкву, перевага УПЦ МП була б очевидною, кажуть у цій церкві.

“Війна відмітає всі контраргументи. Патріарх Кирило і митрополит Іларіон є персонами нон-грата в Україні, вони навіть не можуть приїхати до Києва, щоб якось утримати ситуацію”, – говорить джерело, близьке до Константинополя.

У свою чергу, продовжує співрозмовник ВВС, патріарх Варфоломій бачить в наданні Томосу можливість повернути до канонічної церкви сотні тисяч українських віруючих, які зараз перебувають в невизнаних церквах або відійшли від УПЦ МП протягом останніх років. Тим більше, що Москва подолати український розкол своїми силами так і не спромоглася.

Другий фактор, який впливає на готовність Варфоломія надати Томос – нейтралітет помісних церков. Прихильники автокефалії відзначають, що жодна церква, крім Російської, офіційно не стала протестувати проти створення в Україні нової церкви. Звучать лише заяви окремих осіб, нехай навіть і патріархів.

Помісні церкви ще не ухвалили рішень з “українського питання” і почнуть висловлюватися “постфактум” – після остаточного рішення Варфоломія, каже джерело, близьке до Константинополя. Помісним церквам вигідно зберігати нейтралітет, аби уникнути конфлікту з іншими церквами і “поділу думок всередині самих церков”.

Джерело ВВС в УПЦ МП, яке виступає за надання Томосу, припускає, що, розмірковуючи про можливий відхід від Константинополя, церкви братимуть до уваги і інші аргументи.

“Москва пропонує їм себе у якості нового всеправославного лідера. Але це зараз влада Путіна і позиція РПЦ в Росії виглядають дуже стабільними, а що буде після відходу Путіна від влади? Чи готові помісні церкви до таких експериментів?” – каже співрозмовник ВВС.

Третій фактор, чому Варфоломій міг виявитися готовий до видання Томосу, – невтручання турецького президента Реджепа Ердогана.

Ердоган має вплив на Константинопольський патріархат: від нього, наприклад, безпосередньо залежить безпека Варфоломія, говорить джерело, близьке до Константинополю.

За п’ять днів після того, як Константинополь оголосив про рішення розглянути прохання про дарування автокефалії, Варфоломій провів переговори з Ердоганом. Чи обговорювалася на них тема України, не повідомляється.

Вважається, що за часів розквіту російсько-турецьких стосунків саме він на прохання Москви стримував Константинополь від різких кроків щодо українських церков. Однак протягом останніх років відносини між Росією та Туреччиною змінилися, і у Ердогана більше немає мотивів переконувати Варфоломія.

Два джерела ВВС припускають, що нейтралітет Ердогана в українському церковному питанні могли забезпечити американські дипломати.

“Ердоган міг би перешкодити процесу надання автокефалії, якби на цьому наполягав Путін. Однак, з іншого боку, про зворотне його могли б попросити і колеги з НАТО. Питання у тому, до кого він прислухався”, – розмірковує джерело, близьке до Константинополя.

Що далі?

Прихильники автокефалії, з якими поспілкувалася ВВС, “на 99 відсотків впевнені”, що Константинополь ухвалить рішення про надання Томосу. Раніше відомий богослов Кирило Говорун заявив, що, за його інформацією, документ уже готовий.

“Томос вже готовий. Він уже написаний. Я навіть знаю, хто його писав. Писав мій учитель в Афінському університеті”, – заявив Говорун в травні цього року.

Митрополит РПЦ Іларіон у відповідь на заяви про нібито готовий Томос говорив, що якщо цей документ і є, то його нікому не відправляли і “юридичного” статусу він не має.

За даними ВВС, Томос – це документ на три сторінки: півтори сторінки аргументації і дві сторінки для підписів членів Синоду Константинопольського патріархату.

Петро Порошенко обіцяв, що Томос буде готовий вже до 28 липня, дня Хрещення Русі. Але до зазначеної дати його не видадуть – найімовірніше, це станеться до кінця цього року.

Причини такої затримки – чисто процедурні: делегація з Константинополя не встигає об’їхати всі помісні церкви і затвердити звіт за результатами цього туру, кажуть два джерела ВВС.

Однак, навіть якщо цього не станеться, статус-кво в українському православ’ї зберегти навряд чи вдасться.

“Припустімо, зараз Константинополь не надасть автокефалію. І що, Київський патріархат від цього зникне? Навпаки, на цій медійній та історичній хвилі він тільки розшириться”, – розмірковує один з представників УПЦ МП, який виступає за автокефалію.

У канонічній УПЦ МП сподіваються, що Москва та Константинополь таки “домовляться і знайдуть компроміс”, який точно не полягатиме в наданні українському православ’ю Томосу, каже Микола Данилевич. У РПЦ продовжують лякати “кровопролиттям” і Великим розколом.

А джерело, близьке до Константинополя, каже, що співіснування нового Київського патріархату і “московської церкви” піде на користь їм обом.

“Насправді невідомо, яка з цих церков буде більшою. Але навіть якщо в автокефальній церкви виявиться 5 відсотків віруючих, а 95 залишиться в Московському патріархаті, це буде добре, тому що у людей з’явиться можливість вибору між двома канонічними церквами, і це даватиме їм обом стимул для розвитку”, – говорить співрозмовник ВВС.

Анастасія Голубєва, Святослав Хоменко, BBC

Читайте також

Українська діаспора у США виходить на протести проти російської агресії
Світ
0 shares0 views

Українська діаспора у США виходить на протести проти російської агресії

vidia.ua - Лис 25, 2018

[caption id="attachment_70602" align="aligncenter" width="545"] Фото: Оксана Федорук-Терлецька[/caption] Повідомлення про заплановані протести української діаспори у США проти російської воєнної агресії почали з'являтись на сторінках…

Як діаспора боролась за правду про Голодомор
Україна
0 shares0 views

Як діаспора боролась за правду про Голодомор

vidia.ua - Лис 24, 2018

Попри географічну віддаленість від Батьківщини, українська діаспора США і Канади завжди зберігала ментальний зв’язок нею та вболівала за долю свого народу, пильно стежила…

У Чикаго покажуть фільм про реабілітацію українських військових
Новини, Світ, Україна
0 shares0 views

У Чикаго покажуть фільм про реабілітацію українських військових

vidia.ua - Лис 16, 2018

Фільм з назвою "Rehab" (Реабілітація) покажуть в Чикаго в Українському культурному центрі 18 листопада. У документальній стрічці йдеться про реабілітацію шести військовиків, які отримали…