Мине трохи часу, і вся Україна обиратиме українську мову – Тарас Тополя

9 листопада в Україні відзначають День української мови та писемності. Хоча, за даними соціологічних опитувань, рідною українську мову називають 68% респондентів, регулярно послуговуються нею значно менше людей. Завжди або переважно завжди користуються українською вдома 46–50% громадян, що проживають на підконтрольній Україні території. Російська мова наразі домінує у сфері послуг, друкованих виданнях, в українському сегменті інтернету. Українська ж переважає у кінопрокаті, а останнім часом зміцнила свої позиції в радіо- та телеефірах.

Пропонуємо вам запис програми «Ваша Свобода»: Тарас Тополя, лідер гурту «Антитіла»; Святослав Літинський, громадський діяч («скайпом»); Руслан Айсін, політолог («скайпом»).

Інна Кузнецова: Пане Літинський, Ви з 2012 року через судові позови відстоюєте українську мову, коли порушується чинне законодавство. Виграли багато позовів. Були першим громадянином України, в паспорті якого немає сторінки російською мовою. Який з цих позовів був для Вас найскладнішим?​

​Святослав Літинський: Перший позов. Дуже складно зважитися, є страх йти до суду. Найскладніше було почати. Почав, то побачив, що суд справді захищає інтереси громадян, що можете звернутися до суду і в результаті буде або техніка українською мовою, або автомобілі, або переклад на сайті, чи чиновник свого часу почне більше виступати українською.

Якби не було жодного результату, звичайно, на першому позові це зупинилося б. Ми продовжуємо далі. Зараз у нас є сім позовів до інтернет-магазинів. Нещодавно виграли позов до другого за величиною інтернет-магазину «ALLO». Думаю, що наступні позови теж виграємо.

Виходить, що я на себе трошки перебираю функції держави. Є управління захисту прав споживачів, яке мало би це робити. Прокуратура мала би зобов’язувати держчиновників давати інформацію українською. Не роблять. Я знайшов механізм юридичний, не бити нічого, не палити, а нормальним механізмом домогтися своїх прав.

– Пане Тополя, Ви говорили в одному з інтерв’ю, що вивчали українську мову, граючись… Сьогодні багато людей писали загальноукраїнський диктант національної єдності. Ви колись його пробували писати?

​Тарас Тополя: Минулого року писав. Здається, 9 чи 10 отримав. (Спілкуватися українською – ред.) для мене органічно. Мені пощастило в житті, що, незважаючи на те, що я народився і виріс у Києві, у двомовному місті, у моїй родині домінувала українська мова. Моя родина – Полтавщина, Вінниччина. Дуже багато близьких мені людей за кордоном, в Америці проживають. Всюди або українська, або англійська. Але російська була навколо мене завжди, тому я є двомовним.

Але заслуга, що базисна мова в мене українська, мами, тата і оточення навколо мене. У мене двоє синів, разом з дружиною Оленою спілкуємося вдома українською, хоча Олена сама з Запоріжжя, де російська превалює. Але в якийсь момент (це було досить давно) вирішили, що спілкуємося з дітьми і здебільшого між собою українською. Все залежить від того, як ти розставляєш акценти, і від батьків. Люди – соціальні істоти. На нас дуже впливає оточення і інформаційне коло навколо нас. (Пройде трошки часу і вся Україна обиратиме українську – ред.) – це просто питання нового покоління. 

– У Татарстані існує небезпека того, що татарська мова буде «заборонена». Лише вчора президент Рустам Мінніханов з Москвою домовився, що у Татарстані дозволено вивчати татарську лише двічі на тиждень. Пане Айсін, це скорочення татарської на 70% при тому, що, за конституцією, Татарстан – двомовна республіка. Так?

Руслан Айсін (переклад): Відповідно до нашої конституції і конституції Російської Федерації, передбачене викладання двома державними мовами. Всі ці роки навчання відбувалося порівно російською і татарською.

Після відомого виступу Путіна у липні в Йошкар-Олі на засіданні ради з питань національностей він дав доручення довести кількість годин до рівних частин з нацмовами і висловився, що не можна в обов’язковому порядку нав’язувати викладання національних мов інших національностей.

Раніше Татарстану був заборонений Констсудом перехід на латинську систему писемності, заборонили здавати єдиний держіспит татарською, а зараз третій великий блок. Скорочення годин татарської мови до двох із 1-го до 9 класу. 10–11 класи факультативно отримуватимуть знання. Все це не просто ситуація, яка урізає наші національні права у сфері освіти, скільки системна робота щодо політичного демонтажу Республіки Татарстан і її політичної суб’єктності. Ця робота триває впродовж останніх 16–17 років – з моменту приходу до влади Путіна… Пропозиція щодо двох годин викладання нацмовами є компромісом на словах. Офіційного документа поки щодо цього немає. Це стосується не тільки татарської, а й всіх національних мов. Татарстан фактично відстоює інтереси всіх національностей, які і складають Російську Федерацію.

– Пане Тополя, це те, до чого може призвести, якщо не вивчати мову, до зникнення держав?

​Тарас Тополя: Керманич Російської Федерації з моменту зміни попереднього правителя намагається усіма інструментами (і економічними, і ідеологічними) змонтувати назад щось подібне до СРСР. Мовне питання стоїть поруч із культурним, із шоу-бізнесом, з усіма речами, які мають вплив на свідомість і підсвідомість людей.

Те ж саме відбувається і в Білорусі. На щастя, в українців низова самоорганізація, яка називається Майданом, вже декілька разів рятувала нас від якихось непоправних речей…

З’явилася радіостанції, наприклад, «Країна ФМ», яка виключно веде мовлення українською і в ефірі лише україномовна музика. Загалом питома кількість україномовних пісень в ефірі збільшилася. Це лише перший рік.

Чи вдала ця політика – можна буде рахувати через років п’ять, коли такий необхідний етап для формування нової музичної еліти. Дуже багато радіостанцій входили до складу холдингів, які контролювалися фінансовими групами з Росії, як і телеканали, які в нас є досі.

Будь-хто, хто намагався вступити на широку сцену і на цей шлях шоу-бізнесу, мусив робити поправки на «російський вітер». Українська пісня – це український код у мелодії, який йде крізь покоління.

Святослав Літинський: Питання надуманості української мови дуже просто продемонструвати картою. Карта опитування 2001 року – регіони, які вважають рідною мовою українську, і які вважають рідною інші мови. 90% за площею регіонів, які вважали рідною мовою не українську, зараз окуповані або анексовані.

В інтересах держави є українська мова. Мовний кордон є суттєво сильнішим, ніж військовий, ніж географічний. Були проведені опитування ефективності пропаганди ворожої нам Росії – ефективність пропаганди втричі менша, якщо людина спілкується українською, у порівнянні з іншими мовами.

Ірина Кузнецова, Радіо Свобода