Окуєва, Шеремет, Бузина. Найрезонансніші вбивства в Києві останніх років

Убивство російського журналіста Аркадія Бабченка, яке сталося в Києві увечері 29 травня, дало привід згадати про аналогічні замахи, що відбулися в українській столиці в останні роки.

Новое Время нагадує про гучні вбивства в Києві, жертвами яких стали зокрема журналісти і громадські діячі.

Аміна Окуєва, доброволець АТО, жовтень 2017 року

30 жовтня 2017 року неподалік від Києва біля селища Глеваха невідомі розстріляли автомобіль, у якому перебували українські добровольці АТО чеченського походження Аміна Окуєва та її чоловік Адам Осмаєв.

Окуєва загинула в результаті смертельного поранення в голову. Це був вже другий замах на подружжя за кілька місяців.

1 червня 2017 року кілер, який представився французьким журналістом, зустрівся c Окуєвою та Осмаєвим під приводом інтерв’ю і відкрив стрілянину по Осмаєву в машині подружжя на вулиці Кирилівській на Подолі в Києві.

Тоді Осмаєв отримав серйозні поранення, проте Аміна Окуєва не постраждала: вона зуміла кілька разів вистрілити в кілера і поранити його, що дозволило правоохоронцям затримати злочинця.

Як Осмаєв, так і поліція заявили про те, що обидва епізоди, ймовірно, пов’язані між собою. Вже після вбивства Окуєвої в МВС заявили, що розглядають дві основих версії вбивства: за ним можуть стояти як російські спецслужби, так і чеченські військові.

“Основних версій дві – це дії російських спецслужб, вбивство з метою дестабілізації суспільно-політичної ситуації, створення атмосфери терору і жаху в Україні, а друга – це дії осіб, які перебувають на території Чеченської республіки, це помста Адаму за те, що він пішов проти Рамзана Кадирова і його оточення”, – повідомив тоді нардеп Антон Геращенко.

Вбивство не розкрите дотепер.

Денис Вороненков, екс-депутат Держдуми, березень 2017 року

23 березня 2017 року в центрі Києва вбили Дениса Вороненкова, колишнього депутата Держдуми від КПРФ. Вороненков та його охоронець вийшли з готелю Прем’єр Палас на бульварі Шевченка, коли по них відкрили стрілянину.

Від отриманих поранень в живіт і голову Вороненков помер на місці. Його охоронця також було поранено, але він залишився живий і встиг поранити кілера – 28-річного громадянина України, уродженця Севастополя Олександра Паршова, який згодом помер у лікарні.

Пізніше замовником вбивства було названо російського злодія в законі Володимира Тюріна – він оголошений у розшук. Тюрін – відомий російський кримінальний авторитет, а також колишній цивільний чоловік Марії Максакової – вдови Вороненкова. У них двоє спільних дітей – син Ілля і дочка Людмила, які проживають у Москві з батьком.

У травні 2018 року прокуратура Києва заявила про завершення досудового розслідуванняза фактом вбивства. Далі обвинувальний акт направлять до суду.

Двоє причетних до виконання вбивства перебувають під вартою.

В цілому повідомлено про підозру організатору і п’ятьом співучасникам злочину. Їх дії кваліфіковані за п.п. 6, 11, 12 ст.115 (умисне вбивство), ч.1 ст.263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України.

За кілька місяців до вбивства Слідчий комітет Росії оголосив Вороненкова у розшук, звинувативши його в шахрайстві. У жовтні 2016 року, програвши на виборах в Держдуму і побоюючись переслідувань з боку ФСБ, Вороненков приїхав до України. Через два дні після закінчення своїх повноважень депутата він отримав українське громадянство і дав у Києві свідчення проти екс-президента України Віктора Януковича у справі про державну зраду.

Павло Шеремет, журналіст, липень 2016 року

Відомий журналіст Павло Шеремет, один з керівників інтернет-видання Українська правда, був убитий в Києві 20 липня 2016 року.

У його автомобіль заклали вибуховий пристрій: машина журналіста вибухнула рано-вранці в центрі Києва, на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького. Шеремет встиг від’їхати від дому на 500-600 метрів.

Журналіст помер на місці події до приїзду медиків.

Поліція кваліфікувала загибель журналіста як умисне вбивство. Пріоритетною версією вбивства Шеремета є його професійна діяльність. Журналіст працював у Білорусі, Росії та в Україні, щоразу залишаючись послідовним критиком влади.

У МВС України заявили, що найбільш імовірним є російський слід у вбивстві журналіста, однак злочин досі залишається не розкритим.

У липні 2017 року Нацполіція засекретила всі рішення судів у цій справі з міркувань безпеки.

13 квітня 2018 року заступник голови СБУ Віктор Кононенко заявив, що у слідства поки що немає доказової бази у справі про вбивство Шеремета. Тоді ж у квітні директор департаменту комунікацій МВС Андрій Шевченко розповів про головні труднощі розслідування.

За його словами, проблема полягає в тому, що слідчим необхідно співпрацювати з Росією в рамках цього провадження – для розслідування контактів журналіста з громадянами РФ.

“Головна складність справи Шеремета – це добре організований злочин і дуже широкі контакти цього громадянина на території країни-агресора, які поки що не вдається вирішити слідчим шляхом”, – розповів Шевченко.

Тим часом журналісти намагаються вести власне розслідування злочину. Фільм Вбивство Павла, який був створений спільними зусиллями Слідство.Інфо і OCCRP, отримав нагороду Investigative Reporters and Editors Award.

Олесь Бузина, журналіст, квітень 2015 року

Удень 16 квітня 2015 року український журналіст Олесь Бузина був розстріляний з автомобіля біля свого будинку на вулиці Дегтярівській у Києві.

Незабаром були затримані підозрювані у вбивстві Бузини – Андрій Медведько і Денис Поліщук. Президент Петро Порошенко заявив, що, на його думку вбивство було направлено “на дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні”.

27 червня 2017 року прокуратура Києва завершила досудове розслідування за фактом вбивства Бузини.

28 листопада 2017 року у Шевченківський райсуд столиці було направлено обвинувальний акт щодо Медведька і Поліщука, підозрюваних у вбивстві журналіста.

Дії підозрюваних кваліфіковані за п. 12 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб) та ч. 1 ст. 263 (незаконне зберігання зброї) КК України. Їм загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення. Чергове засідання суду у справі мало б відбутися 7 травня 2018 року, однак його перенесли на 7 червня.

Бузина був відомим публіцистом, який займав проросійську позицію. Він автор ряду неоднозначних книг на теми української історії: Вурдалак Тарас Шевченко, Тайная история Украины-Руси, Воскрешение Малороссии, Союз плуга и трезуба. Как придумали Украину, Докиевская Русь.

Новое Время