Річниця аварії на ЧАЕС. П’ять фактів, які приховувала радянська влада в 1986-му

В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на запущеній в експлуатацію в 1977 році на Чорнобильській атомній електростанції у декількох кілометрах від Прип’яті стався вибух, що зруйнував реактор четвертого енергоблок та позбавив життя і здоров’я безліч ліквідаторів, викликав критику радянської влади з боку західного світу, а головне – породив засекречування даних про події і запізнілу реакцію з боку Москви

Новое время зібрало п’ять фактів про трагедії 32-річної давності, які приховувала влада.

1. ЧАЕС, яка зводилась ударними темпами , ще до аварії викликала занепокоєння у експертів та інженерів. За словами екс-директора архіву Служби безпеки України, історика Володимира В’ятровича, вже через два роки після запуску в експлуатацію першого з чотирьох енергоблоків в КДБ почали надходити доповіді про технічні вади новобудови.

“На окремих дільницях будови другого блоку Чорнобильської атомної електростанції зафіксовано факти відходу від проектів і порушення технології ведення будівельних і монтажних робіт, що може привести до аварій та нещасних випадків”, – цитував В’ятрович звіт КДБ від 17 січня 1979 року.

Згідно з розсекреченими в 2006 році даними з архівів СБУ, тільки з 1983 по 1985 рр. через неякісні будівельно-монтажні роботи, порушення технологічної дисципліни, правила радіаційної безпеки на станції сталося п’ять аварій і 63 відмови обладнання. Останнє таке повідомлення датоване лютим 1986 року.

2. Вибух на четвертому енергоблоці, виведеного на проектну потужність на три місяці раніше запланованого терміну, стався о 1:23 26 квітня 1986 року. Аварія сталася під час проведення експерименту по вивченню можливості використовувати інерцію ротора турбогенератора для вироблення якої-небудь кількості електроенергії, на випадок, якщо в майбутньому реактор аварійно зупиниться.

Експеримент повинен був проводитися на потужності реактора в 700 МВт, однак перед його початком її рівень впав до 30 МВт. Оператор спробував відновити потужність і почав експеримент в 1:23:04 за нижче планованого показника в 200 МВт. Через кілька секунд потужність реактора почала зростати і в 1:23:40 оператор натиснув кнопку аварійного захисту.

Пізніше саме дії цих кількох десятків секунд стануть офіційною версією причин аварії. Однак, за словами Анатолія Дятлова, заступника головного інженера станції з експлуатації, який перебував у момент аварії в приміщенні пульта управління енергоблоку, всі дії оператора були раніше передбачені на інструктажі і зроблені в штатному (а не аварійному) режимі для глушіння реактора.

3. Після натискання аварійної кнопки сталося два вибухи з інтервалом в декілька секунд, в результаті яких реактор був повністю зруйнований. Пізніше заступник головного інженера Дятлов був визнаний одним з винуватців аварії на ЧАЕС, і, отримавши дозу опромінення в 550 бер і страждаючи від серйозного захворювання, засуджений до десяти років колонії загального режиму.

Позицію покладення вини виключно на персонал ЧАЕС зайняли Державна комісія, сформована в СРСР для розслідування причин катастрофи, суд, а також КДБ СРСР, що проводив власне розслідування. Навіть МАГАТЕ у звіті 1986 року в цілому підтримало цю точку зору.

Через майже 20 років МАГАТЕ в новому звіті визнала помилковість тверджень минулої доповіді на ЧАЕС. У ньому організація підтвердила, що більшість дій операторів, які раніше радянська влада назвала порушеннями, насправді відповідали прийнятим у той час правилам або не вплинули на процес розвитку аварії. Більш того, фахівці з ядерної безпеки відзначили вкрай низьку “культуру безпеки” на АЕС, що вибухнула в Українській РСР.

4. В цілому “оновлена” доповідь МАГАТЕ за 1993 рік стверджує, що в день перед аварією четвертий енергоблок ЧАЕС працював з низкою змінених показників – відключеною системою аварійного охолодження реактора і зниженим оперативним запасом реактивності (ОЗР).

Крім того, стверджують експерти, персонал ЧАЕС не був обізнаний про небезпеку роботи в змінених умовах. Перед моментом аварії ОЗР був менше дозволеного регламентом значення, однак оператори не знали поточного значення ОЗР і, тому, не знали, що порушують регламент.

Про небезпеку робіт у приміщенні енергоблоку вже після аварії не були сповіщені також ліквідатори та пожежники. “Коли я почув про вибух, ніхто не сказав нам, що рівень радіації був небезпечним для життя. Це були часи колишнього Радянського Союзу, і влада приховувала від нас інформацію про небезпеку. Рівень радіації там, де я працював, вже був дуже небезпечним. Я був у групі з 20 осіб, і тільки шестеро з нас зараз ще живі”, – пізніше розповів журналісту Wired працівник станції, який став ліквідатором, Валерій Забаяка.

5. Тим не менш, вже через 20 хвилин після вибуху на ЧАЕС біля місця події виявилися співробітники КДБ з Прип’яті. “Я подзвонив керівнику управління генералові Бикову, доповів обстановку, на 2 години ночі він знав. Після цього треба, щоб блок зупинився і вийшов з йодної ями, і вони цього не зробили. Це робиться протягом 48 годин. І почали піднімати блок – ось одна з причин”, – розповів колишній начальник Прип’ятського міського відділу КДБ УРСР Віктор Колочко.

За словами співробітників КДБ, відразу після аварії будь-які документи про події засекречували, щоб не було паніки. 27 квітня, через два дні після аварії, були зроблені перші два знімки зруйнованого реактору: одна з копій потрапила на стіл Михайла Горбачова, друга залишилася в українському комітеті.

В обід 27 квітня в Прип’яті по радіо повідомили жителям про збір та тимчасову евакуацію. 50 тис. осіб виїхали з міста майже без речей, будучи переконаними, що незабаром повернуться додому. В цей час вертольоти почали засипати зруйнований реактор поглинаючими матеріалами.

28 квітня в ефірі програми Час диктор прочитав перше офіційне повідомлення ТАРС: “На Чорнобильській атомній електростанції стався нещасний випадок. Один з реакторів отримав пошкодження. Вживаються заходи з метою усунення наслідків інциденту. Потерпілим надана необхідна допомога. Створена урядова комісія для розслідування інциденту”.

Коли 1 травня заспокоєні радянськими ЗМІ кияни вийшли на першотравневу демонстрацію на Хрещатику в столиці був зафіксований один з піків радіоактивності.

Марія Кабацій, Новое время

Читайте також

У Чикаго поховали духовного батька української громади
Важливе, Світ
0 shares0 views

У Чикаго поховали духовного батька української громади

vidia.ua - Бер 16, 2019

Отець Мирон Панчук, священик Єпархії св. Миколая, Української Католицької Церкви, відійшов у вічність в Чикаго 9 березня і був похований 15 березня на…

Лідери діаспори виступили на захист Уляни Супрун
Україна
0 shares0 views

Лідери діаспори виступили на захист Уляни Супрун

vidia.ua - Лют 07, 2019

Лідери української діаспори виступили на захист Уляни Супрун, яку, нещодавно, рішенням судді Київського окружного адміністративного суду відсторонено від виконання обов'язків Міністра охорони здоров'я України,…

Український ФК “Тризуб” запрошує на матч, неподалік Чикаго
Афіша, Чикаго
0 shares0 views

Український ФК “Тризуб” запрошує на матч, неподалік Чикаго

vidia.ua - Лют 06, 2019

Українська команда ФК "Тризуб" (Чикаго) зіграє матч проти команди "Коламбус" (штат Огайо). Поєдинок з футзалу (різновид футболу в приміщенні) відбудеться в суботу 9…