Річниця аварії на ЧАЕС. П’ять фактів, які приховувала радянська влада в 1986-му

В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на запущеній в експлуатацію в 1977 році на Чорнобильській атомній електростанції у декількох кілометрах від Прип’яті стався вибух, що зруйнував реактор четвертого енергоблок та позбавив життя і здоров’я безліч ліквідаторів, викликав критику радянської влади з боку західного світу, а головне – породив засекречування даних про події і запізнілу реакцію з боку Москви

Новое время зібрало п’ять фактів про трагедії 32-річної давності, які приховувала влада.

1. ЧАЕС, яка зводилась ударними темпами , ще до аварії викликала занепокоєння у експертів та інженерів. За словами екс-директора архіву Служби безпеки України, історика Володимира В’ятровича, вже через два роки після запуску в експлуатацію першого з чотирьох енергоблоків в КДБ почали надходити доповіді про технічні вади новобудови.

“На окремих дільницях будови другого блоку Чорнобильської атомної електростанції зафіксовано факти відходу від проектів і порушення технології ведення будівельних і монтажних робіт, що може привести до аварій та нещасних випадків”, – цитував В’ятрович звіт КДБ від 17 січня 1979 року.

Згідно з розсекреченими в 2006 році даними з архівів СБУ, тільки з 1983 по 1985 рр. через неякісні будівельно-монтажні роботи, порушення технологічної дисципліни, правила радіаційної безпеки на станції сталося п’ять аварій і 63 відмови обладнання. Останнє таке повідомлення датоване лютим 1986 року.

2. Вибух на четвертому енергоблоці, виведеного на проектну потужність на три місяці раніше запланованого терміну, стався о 1:23 26 квітня 1986 року. Аварія сталася під час проведення експерименту по вивченню можливості використовувати інерцію ротора турбогенератора для вироблення якої-небудь кількості електроенергії, на випадок, якщо в майбутньому реактор аварійно зупиниться.

Експеримент повинен був проводитися на потужності реактора в 700 МВт, однак перед його початком її рівень впав до 30 МВт. Оператор спробував відновити потужність і почав експеримент в 1:23:04 за нижче планованого показника в 200 МВт. Через кілька секунд потужність реактора почала зростати і в 1:23:40 оператор натиснув кнопку аварійного захисту.

Пізніше саме дії цих кількох десятків секунд стануть офіційною версією причин аварії. Однак, за словами Анатолія Дятлова, заступника головного інженера станції з експлуатації, який перебував у момент аварії в приміщенні пульта управління енергоблоку, всі дії оператора були раніше передбачені на інструктажі і зроблені в штатному (а не аварійному) режимі для глушіння реактора.

3. Після натискання аварійної кнопки сталося два вибухи з інтервалом в декілька секунд, в результаті яких реактор був повністю зруйнований. Пізніше заступник головного інженера Дятлов був визнаний одним з винуватців аварії на ЧАЕС, і, отримавши дозу опромінення в 550 бер і страждаючи від серйозного захворювання, засуджений до десяти років колонії загального режиму.

Позицію покладення вини виключно на персонал ЧАЕС зайняли Державна комісія, сформована в СРСР для розслідування причин катастрофи, суд, а також КДБ СРСР, що проводив власне розслідування. Навіть МАГАТЕ у звіті 1986 року в цілому підтримало цю точку зору.

Через майже 20 років МАГАТЕ в новому звіті визнала помилковість тверджень минулої доповіді на ЧАЕС. У ньому організація підтвердила, що більшість дій операторів, які раніше радянська влада назвала порушеннями, насправді відповідали прийнятим у той час правилам або не вплинули на процес розвитку аварії. Більш того, фахівці з ядерної безпеки відзначили вкрай низьку “культуру безпеки” на АЕС, що вибухнула в Українській РСР.

4. В цілому “оновлена” доповідь МАГАТЕ за 1993 рік стверджує, що в день перед аварією четвертий енергоблок ЧАЕС працював з низкою змінених показників – відключеною системою аварійного охолодження реактора і зниженим оперативним запасом реактивності (ОЗР).

Крім того, стверджують експерти, персонал ЧАЕС не був обізнаний про небезпеку роботи в змінених умовах. Перед моментом аварії ОЗР був менше дозволеного регламентом значення, однак оператори не знали поточного значення ОЗР і, тому, не знали, що порушують регламент.

Про небезпеку робіт у приміщенні енергоблоку вже після аварії не були сповіщені також ліквідатори та пожежники. “Коли я почув про вибух, ніхто не сказав нам, що рівень радіації був небезпечним для життя. Це були часи колишнього Радянського Союзу, і влада приховувала від нас інформацію про небезпеку. Рівень радіації там, де я працював, вже був дуже небезпечним. Я був у групі з 20 осіб, і тільки шестеро з нас зараз ще живі”, – пізніше розповів журналісту Wired працівник станції, який став ліквідатором, Валерій Забаяка.

5. Тим не менш, вже через 20 хвилин після вибуху на ЧАЕС біля місця події виявилися співробітники КДБ з Прип’яті. “Я подзвонив керівнику управління генералові Бикову, доповів обстановку, на 2 години ночі він знав. Після цього треба, щоб блок зупинився і вийшов з йодної ями, і вони цього не зробили. Це робиться протягом 48 годин. І почали піднімати блок – ось одна з причин”, – розповів колишній начальник Прип’ятського міського відділу КДБ УРСР Віктор Колочко.

За словами співробітників КДБ, відразу після аварії будь-які документи про події засекречували, щоб не було паніки. 27 квітня, через два дні після аварії, були зроблені перші два знімки зруйнованого реактору: одна з копій потрапила на стіл Михайла Горбачова, друга залишилася в українському комітеті.

В обід 27 квітня в Прип’яті по радіо повідомили жителям про збір та тимчасову евакуацію. 50 тис. осіб виїхали з міста майже без речей, будучи переконаними, що незабаром повернуться додому. В цей час вертольоти почали засипати зруйнований реактор поглинаючими матеріалами.

28 квітня в ефірі програми Час диктор прочитав перше офіційне повідомлення ТАРС: “На Чорнобильській атомній електростанції стався нещасний випадок. Один з реакторів отримав пошкодження. Вживаються заходи з метою усунення наслідків інциденту. Потерпілим надана необхідна допомога. Створена урядова комісія для розслідування інциденту”.

Коли 1 травня заспокоєні радянськими ЗМІ кияни вийшли на першотравневу демонстрацію на Хрещатику в столиці був зафіксований один з піків радіоактивності.

Марія Кабацій, Новое время

Читайте також

У Чикаго покажуть фільм про реабілітацію українських військових
Новини, Світ, Україна
0 shares0 views

У Чикаго покажуть фільм про реабілітацію українських військових

vidia.ua - Лис 16, 2018

Фільм з назвою "Rehab" (Реабілітація) покажуть в Чикаго в Українському культурному центрі 18 листопада. У документальній стрічці йдеться про реабілітацію шести військовиків, які отримали…

В боротьбі за незалежність України: українська діаспора США в роки Першої світової війни
Публікації, Світ, Україна
0 shares0 views

В боротьбі за незалежність України: українська діаспора США в роки Першої світової війни

vidia.ua - Лис 16, 2018

[caption id="attachment_70572" align="aligncenter" width="705"] Члени товариства «Січ» на святкових зборах у Нью-Йорку, 1917 рік.[/caption] У переддень Першої світової війни українська громада США була…

Культурна дипломатія в дії: У Чикаго покажуть роботи 32 українських митців
Світ
0 shares0 views

Культурна дипломатія в дії: У Чикаго покажуть роботи 32 українських митців

vidia.ua - Жов 11, 2018

12 жовтня в Українському інституті сучасного мистецтва в Чикаго відбудеться відкриття виставки "Сучасна українська графіка", повідомляє VIDIA.ua з посиланням на Генеральне консульство України в…