Український дім в Русском Мире

Багатьом вже відома сім’я українців з Португалії (пан Богдан і пані Люба Скробач), що переслали в Україну на потреби наших захисників не на одну тисячу (євро) волонтерської допомоги. Це проста сім’я з середнім заробітком, які не мають рідних, що безпосередню приймають участь у бойових діях, але які відчувають обов’язок допомагати Батьківщині, незважаючи на власні фінансові труднощі. Через волонтерську роботу вони вже другий рік не мають можливості скористатися відпусткою.

Декілька днів тому вони розповіли, що мали дуже неприємну розмову з патроном, у якого вони працюють, через червоно-чорний стяг. Зазвичай вони беруть його з собою на українські заходи і який висить у їхньому помешканні. Патрон закинув їм, що вони буцімто підтримують фашистів. Аргументи, що вони наводили про історію та значення прапора визвольних змагань українців, він не сприйняв. Його джерелами інформації є португальські ЗМІ, що нерідко просто копіюють російські новини.

Ми всі тут закордоном відчуваємо, як масштабно Росії вдалося перекрутити нашу історію і через це, наскільки деколи важко пояснити причини конфлікту на Сході України. Особливо, якщо іноземець перед вами поспілкується з «душевним совком», який з ностальгією поплачеться за СРСР і скаже що Голодомор — це «кукурікання» ультраправих нацистів.

У Португалії панує свобода слова і впливати на ЗМІ ніхто не може. Це як і скрізь в демократичних суспільствах — питання комерційних інтересів власників самих ЗМІ.

Але важливим завдання українських громадських організацій є ведення широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи про справжні причини війни на Сході України і завчасну підготовку Росії до агресії. Адже саме для цього і був створений проект «Русский мир», який мав з одного боку денаціонаоналізовувати всі нації, які Росія планувала завойовувати, а з іншого — піднімати шовіністичні настрої у самих росіян. Останнє їм вдалося досконало.

Неважко зайти на сайт фонду «Русский мир» чи «Россотрудничество» і подивитися, які саме організації, що здебільшого ідентифікують себе як інтернаціональні чи слов’янські, діють у кожній конкретній країні. В Португалії  їх також достатньо.

Революція Гідності поховала їхню багатолітню і коштовну, але марну для українців справу. Але чи поховала Москва свій проект? Сумнівно.

Скільки у нашій історії під овечими шкірами приходили в наш дім імперські вовки?! У вишиванках, з українськими піснями. А залишали мільйони смертей і поневолення. А головне, що після цього українці ще виставлялися в світі як колаборанти, нацисти, фашисти. Приклад — згаданий португал,  що вважає червоно-чорний прапор фашитським. Зі стереотипами дуже важко боротися.  І тим більше неможливо це робити без державної програми захисту національних інтересів. Це основа політики кожної високорозвинутої держави. І поки вона в Україні тільки формується, ми самі повинні дбати за недопущення дії нового «Русского мира» на українське середовище. І не потрібно боятися балачок про роз’єднання українців. 24 роки ми толерували українофобів, а закінчилося все одно війною! Звичайно, що ми не маємо можливості всього відслідковувати, але принаймні маємо інформувати українців про такі випадки.

Ось останній приклад.

Вчора рейтинговий португальський  телеканал SIC знімав репортаж про те, як українці в Португалії сприймають війну в Україні. Позицію членів Спілки українців, напевно, не варто пояснювати. Сам репортер зазначив, що за його джерелами ми позиціонуємося як праві екстремісти. Але при подальшому спілкуванні він повідомив, що за рекомендацією лідера громадської організації «Український дім», професора Лісабонського університету «Nova» Валентини Василенко, вони також братимуть інтерв’ю у президента асоціації допомоги іммігрантів «Сау Бернардо» — Людмили Білої, що належить також до Координаційної ради російських співвітчизників у Португалії.

Це десь так само, якби спитати в Путіна, що він думає про анексію Криму. Коментарі тут зайві.

Зі спілкування з лідерами українських організацій у Європі виглядає так, що подібні ситуації виникають у всіх громадах Європи. Тому напрошується висновок, що Росія міняє тактику «Русского мира» і буде тепер використовувати вже ніби й українські організації. А хто краще може дискредитувати чи підняти імідж України як не самі українці.