З’явився сайт перекладу англіцизмів українською — не без участі діаспори

Група львівських програмістів з власної ініціативи створила платформу перекладу запозичених слів – англіцизмів, якими рясніє українська мова. Кожен може взяти участь у проекті і запропонувати свій варіант запозиченого слова, на кшталт «руфер», «дедлайн», «басейн», «гламур» українською на платформі «Словотвір», йдеться у матеріалі «Радіо Свобода».

Багато задавнених слів, взятих з англійської мови, прижились в українській – шопінг, ріелтер, принтер, тренінг, пароль. Хоча останнє слово має відповідники у польській, «американській» англійській, іспанській, німецькій мовах. Слово «ліфт» має аналоги у польській, німецькій, «американській» англійській.

На сьогодні в українській мові є більше тисячі запозичених слів, говорить один з ініціаторів створення платформи перекладу «Словотвір» Михайло Свистун.

На платформі є каталог іноземних слів, кожен може запропонувати свій варіант перекладу на українську. Те слово, яке набере найбільше балів і стає аналогом запозиченого. Наприклад, басейн українською пропонується як доріччя, гаджет – штучка, фейк – вигадка, шоу – показ, флешмоб – раптівка, до гламуру – варіантів жодних.

«Проблема поширена і вона кричуща, вона поширюється з року в рік, таких запозичень набагато більше стає і невідомо, чим закінчиться. Ми можемо років через 5 закінчити народним суржиком. Якщо російський суржик десь підсвідомо сприймається, як щось відстале, то україно-англійський вважається чимось вищим. Але одне і друге – погано», – наголосив Михайло Свистун.

Пошуком відповідних слів до іноземних займалась українська діаспора. Коли у Радянській Україні в мову запроваджували російські аналоги, то діаспора творила українські слова, на противагу.

Мовознавець, громадський діяч Оксана Винницька – канадійка, яка мешкає у Львові. Для неї рідна англійська мова, але англіцизми в українській мові сприймає негативно. Причиною того, що сьогодні навіть модним вважається вживати англійські слова в українській є те, що живою українською мовою в Україні постійно послуговується не надто велика кількість громадян, а ще в україномовному середовищі є відчуття неповноцінності і англійські слова додають статусу людині.

«Коли я виростала в діаспорі, у пластовому середовищі, ми зустрічались з цим явищем – вживання англійських слів. Бо знали українську слабше, вживання англійських слів було природнім, ми їх не українізували. А коли вже працювали з молоддю, дітьми, то шукали, створювали слова, щоб не вживати в українській мові англійських. Було багато цікавих слів, які використовуються. Мене дуже разить, коли в україномовному середовищі на семінарах мені не треба знати української, бо з англійських слів розумію про що мова», – говорить Оксана Винницька.

Як приклад, вона наводить багато розвинених англійських колоній, які втратили свою рідну мову, але так і не навчились говорить правильно англійською.

У Франції на державному рівні створена професійні комісія, яка відповідає за чистоту французької мови і фахівці шукають відповідники іноземній мові. Натомість в Україні словотворення це ініціатива окремих людей. Але нових слів не вигадують, шукають аналоги вже серед існуючих, кажуть автори проекту.

Автори платформи «Словотвору» не мають на меті віднайти складні для сприйняття слова. Адже розуміють, що популярними стануть окремі українські відповідники.