Духовні цінності української громади за кордоном

В переддень Великодня хочеться звернути увагу на ту роль, яку відігравали духовні цінності в житті української діаспори. Церква допомагала українцям швидше адаптуватися на новому місці, надаючи досить часто як прихисток, так і матеріальну допомогу, а також виступала консолідуючим осередком в житті емігрантів, носієм традицій та культури народу. 

Перебуваючи за кордоном, українці не забували про свою культуру і традиції, активно долучаючись до відзначення як релігійних, так і національних свят. Релігійні свята посідали чільне місце в системі святкування українців. Вони виступали не тільки об’єднуючим фактором в середовищі української громади за кордоном, але й давали можливість підтримувати традиції та примножувати здобутки власної культури. Залучаючи до святкування представників іноземної громадськості, таким чином вдавалось успішно популяризувати культуру та поширювати відомості про українські традиції, історію тощо на міжнаціональному рівні.

Традиції святкування Великодня українців за кордоном подібні до таких традицій на українських землях, але все ж вони мали і свої характерні особливості. Окремо в даному випадку потрібно звернути увагу на святкування Великодня української громадою в США, де до звичних атрибутів (писанки, паски) додаються ще такі святкові персонажі як, наприклад, зайці – більш звичні для західної традиції. На сторінках дитячої емігрантської періодики, зокрема, журналу «Веселка», який виходив в США, детально висвітлювалась Великодня тематика у вигляді ілюстрацій, повчальних оповідань та віршованих творів. Подібна творчість являє собою симбіоз українських традицій та привнесених елементів емігрантської культури.

Відзначенню релігійних свят присвячувались цілі розділи на сторінках української емігрантської преси, що ще раз підкреслює непересічну роль релігійного чинника в житті діаспори. Віддаючи належне духовним цінностям, українці за кордоном привносили національне забарвлення до символіки релігійних свят. Подібні тенденції можна простежити не тільки в ілюстраціях, де часто головні персонажі свята зображувались в українських національних вбраннях або на фоні характерних краєвидів, але і в літературних творах. Так, еміграційні письменники торкались теми релігійних свят в житті діаспори, великодній тематиці присвячені вірші Романа Завадовича, Ганни Черінь, Оксани Лятуринської та багатьох інших. Варто навести рядки вірша Ганни Черінь «Великдень»:

На Великдень сонце грає,

В серці двері відчиняє,

І думки – пташині зграї

Линуть в простори безкраї.

Чуєш, як співають звідти?

То святкує Україна!

Перший дощик, перші квіти,

Перша пісня солов’їна…

На Великдень, кажуть люди,

Можуть здійснитися мрії:

На Великдень можна чути

Дзвони славної Софії.

В фондах Центрального державного архіву зарубіжної україніки зберігаються документи, присвячені релігійним, національним святам, пам’ятним датам в історії українського народу тощо. До цьогорічного свята Великодня на сайті Центрального державного архіву зарубіжної україніки буде розміщена виставка, на якій представлені листівки із святковими привітаннями, літературні твори, листи, малюнки писанок тощо. Документи дають змогу прослідкувати особливості святкування Великодня в середовищі української громади за кордоном. За ними можна скласти уявлення про характерні риси емігрантської культури, з’ясувати роль релігії для емігрантського середовища.

Олена Гуменюк,  головний науковий співробітник Центрального державного архіву зарубіжної україніки