Пам’яті Білого Джека – першого українця, що підкорив Монблан

У кінці серпня – на початку вересня 1947 року двоє українських пластунів-альпіністів Богдан Яців-«Білий Джек» та Ігор Суховерський-«Колумб» (пластовий курінь «Ватага Бурлак») приїхали до Шамоні (Франція), а звідти залізницею піднялися на висоту 2 тисячі метрів, де після короткої підготовки 30 серпня почали сходження на найвищу гору Західної Європи – Монблан. Погода була гарна, хоча час на таку мандрівку – досить пізній. Увечері того ж дня вони дійшли до першого базового табору на висоті 3 тисячі 100 метрів. Там заночували, а на другий день, 31 серпня, ночували в наступному таборі на висоті 3 тисячі 880 м.

Це був останній відпочинок перед досягненням мети. Залишивши наплічники, лише з потрібним спорядженням та харчами, вирушили вгору. День був гарний, світило сонце. Хоча розріджене повітря на тій висоті дещо стримувало ходу, та маючи перед очима засніжений вершечок гори – мету – альпіністи з радістю побороли перешкоди і о 10.31 ранку 1 вересня 1947 р. досягли шпиля гори. Молоді пластуни стали першими українськими альпіністами, які підкорили Монблан. Український прапор майорів чверть години на найвищій вершині Західної Європи.

Джемборі, Париж, 1947 р., в американському таборі. Стоять з ліва: Юрій “Куба” Купчинський, Богдан “Білий Джек” Яців, Петро Горбань в індіянських перах, індіянин-американський скавт, Зенон “Шепцьо” Шепарович. Сидять з ліва: Х. “Довгий” Андрійхович, Хрестоносець Михайло “Отець” Левицький і французький скавт Рошер

Ось, як про цей момент згадує сам Богдан Яців:

«Все довкруги лежить виразно, мов на долоні, відчувається далечінь. Лінія обрію зливається з небом дуже далеко. Я напружую зір і вдивляюсь в той невиразний пас, де зливається синя барва землі зі синьою барвою неба…».

66 літ після цієї події, 4 вересня 2013 об 11 годині дня двоє українських пластунів – ст.пл. Уляна Тесля, СВ, та ст.пл.скоб Ігор Карабін, ВБ, у складі міжнародної експедиції (4 українці, 4 росіяни) здійснили успішне сходження на Монблан (4810). Сходження відбулося за маршрутом Grand Traverse – категорії 3А.

Уляна Тесля згадує: «Погода видалася просто чудовою. Ми вийшли на вершину об 11 годині, а спускались за маршрутом Refuge Vallot, Dom de Gouter, Tete Rousse, через Nid d’ Aigle (Гніздо Орла). Спустились в Les Houches аж 23:30 – до самого асфальту. Практично ціла доба в дорозі. Тобто з вершини (4810 м) і аж до Шамоні (995 м) пройшли все пішки!».

Сходження присвячене пам`яті відомого мандрівника, пластуна (курінь «Ватага Бурлак»), першопрохідця Богдана Яціва (Білий Джек) та 50-літтю куреня «Степові Відьми».