Черниці захищали Київ, проте нагороди чомусь не дійшли до героїнь

Рівняння на бабусю

Черницям ввічливо відмовили. Але вони наполягали, щоб їхнє прохання задовольнили. Наголошували жінки і на тому, що серед них є Анастасія Вальцева. Черниця розповіла про свою бабусю Агрипину Вальцеву, яка брала участь в обороні Порт-Артура в складі загону сестер милосердя в період російсько-японської війни 1904-1905 рр. Керівник оборони фортеці генерал Роман Кондратенко нагородив цю мужню та безстрашну жінку «Георгіївським хрестом II ступеня».

Черниць все ж намагалися переконати. Пояснювали, що в декількох кілометрах від Києва тривають жорстокі бої. На той час відбірні частини військ СС «Мертва голова» вже захопили Боярку.

Жінкам запропонували працювати у шпиталі – доглядати за пораненими. Але черниці наполягали на своєму, пояснюючи, що в різні періоди історії сестрам милосердя було нелегко. В решті-решт їх було зараховано до підрозділу, який брав участь в обороні Києва.

Милосердя та відвага

Війська трьох армій вмить облетіла звістка про черниць двох жіночих монастирів, які виносять поранених із поля бою та надають їм медичну допомогу. Сестри милосердя працювали під шаленим бомбардуванням, але своєї роботи не полишали. До того ж, черниці київських монастирів взяли найактивнішу участь у зборі коштів на танкову колону. Загалом було зібрано понад 6 мільйонів карбованців та велику кількість золотих та срібних прикрас.

За патріотичні справи, проявлену мужність і героїзм командувач Південно-західним фронтом генерал Михайло Кирпонос нагородив сестер милосердя бойовими орденами і медалями. Але нагороди, з якихось нез’ясованих причин, так і не знайшли своїх героїнь.

І лише вже після закінчення війни, в 1952 році, черниць київських монастирів Ганну Мовчан, Катерину Нечитайло та Дарину Хоменко нагородив Міжнародний Червоний Хрест  медаллю імені Флоренс Найтингейл, яка була заснована на честь британської медсестри.

Приклад служіння людям

У Флоренції, в стародавньому храмі Святого Хреста, поруч із гробницями Данте і Мікеланджело, височіє статуя жінки зі смолоскипом у руці. На постаменті написані слова: «Вона була прикладом служіння людям і праобразом міжнародного милосердя, носієм якого пізніше став Червоний Хрест».

Це пам’ятник Флоренс Найтингейл – англійської сестри милосердя, яка присвятила своє життя догляду за пораненими та хворими, поліпшенню санітарних умов у лікарнях.

Флоренс Найтингейл народилася в 1820 році у Флоренції під час подорожі її батьків по Італії. У 16-річному віці дівчина визначила своє покликання – повністю присвятити себе медицині. Флоренс працювала в лікарні приватних благодійників у Лондоні.

В березні 1854 року Англія і Франція вступили у війну з Російською імперією (Кримська війна). Флоренс Найтингейл організувала загін сестер милосердя і 21 грудня 1854 року разом із цим загоном прибула до театру військових дій на берег Босфору в містечко Скутари.

Завдяки наполегливим листам-проханням Найтингейл до Англії про високу смертність хворих і поранених та катастрофічний стан у лазаретах, було зібрано фонд допомоги в 50 тисяч фунтів стерлінгів.

Після закінчення війни Флоренс повернулася до Лондона, де розширила свою діяльність. У 1860 році вона організувала школу для навчання медичних сестер при Лондонській лікарні Святого Хоми і випустила книгу «Замітки по догляду за хворими».

Відомий на той час британський медичний часопис наголошував: «Міс Найтингейл показала, якою має бути медична сестра: милосердна, смілива і стримана перед лицем страждання, однаково уважна до хворих різних класів суспільства».

На згадку про добрі справи англійської сестри милосердя в 1912 році Міжнародний Червоний Хрест заснував медаль імені Флоренс Найтингейл, якою і сьогодні нагороджуються медичні сестри «за особливі самовіддані вчинки у відношенні до хворих і поранених в мирний або військовий час, а також в знак визнання виняткових моральних і професійних якостей».

За роки незалежності України медаллю імені Флоренс Найтингейл нагороджено 23 українські медичні сестри.

Михайло ПАВЛОВ

На знімках:
1. Сестра милосердя черниця Дарина Хоменко годує пораненого бійця. Липень 1941 року.
2. Вознесенський Собор Флорівського жіночого монастиря на Подолі у Києві. Наші дні.
3. Медаль імені Флоренс Найтингейл – найвища міжнародна нагорода для медичних сестер в усьому світі.

Фото з архіву автора