«Суд історії не може оголосити іншого вироку для радянського режиму, крім кримінальної відповідальності» – Роберт Конквест про Голодомор в Україні

Днями минає третя річниця з дня смерті одного із перших та найвідоміших дослідників Голодомору 1932-1933 років в Україні. Його праці змусили Захід зазирнути за «залізну завісу» та дізнатися про злочини сталінського режиму проти українського народу. Він – один з провідних західних радянологів, який зруйнував ілюзії симпатиків Сталіна й «олюднив» історію Голодомору в Україні, йдеться у матеріалі кандидата історичних наук, доцента КНУ імені Тараса Шевченка Ольги Сухобокової спеціально для VIDIA.

Джордж Роберт Конквест (15 липня 1917, Великий Малверн, Велика Британія – 3 серпня 2015, Пало-Альто, США) – британський дипломат, історик, публіцист, письменник-фантаст, поет. Випускник Оксфордського університету, під час Першої світової війни він служив у британській розвідці в Болгарії, а після війни перейшов на дипломатичну службу (за заслуги перед батьківщиною в цій сфері нагороджений Орденом Британської Імперії). З 1956 р. Р. Конквест займався дослідницькою, літературною та викладацькою діяльністю, зокрема в Інституті з вивчення Росії при Колумбійському університеті, Гуверівському інституті Стенфордського університету, Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні та Українському науковому інституті Гарвардського університету.

Головним предметом його студій став тоталітарний режим в СРСР. Саме цьому він присвятив понад 20 праць, які й сьогодні є одними з найкращих досліджень злочинів сталінського режиму. Зокрема варто згадати такі роботи: «Великий терор. Сталінські чистки 30-х років» («The Great Terror: Stalin’s Purge of the Thirties», 1968), Таємна поліція Сталіна («Inside Stalin’s Secret Police: NKVD Politics, 1936-1939», 1985), «Жнива скорботи. Радянська колективізація і терор голодом» («The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine», 1986), «Сталін та вбивство Кірова» («Stalin and the Kirov Murder», 1989), «Великий терор: Переоцінка» («The Great Terror: A Reassessment», 1990), «Сталін – руйнівник націй» («Stalin. Breaker of Nations», 1991), «Роздуми над сплюндрованим сторіччям» («Reflections on a Ravaged Century», 1999).

Всесвітню славу Р. Конквесту принесла перша з перелічених праць, «Великий терор» – на той час найфундаментальніше дослідження сталінського режиму та сталінських репресій 30-х років XX ст. Ця книга, що має окремий «Український розділ», не лише здобула визнання науковців, але й спричинила значний суспільно-політичний резонанс. Вперше опублікована в Торонто, вона була перекладена 20 мовами і навіть поширювалася у СРСР через самвидав.

Важливо, що «Великий терор» був написаний всупереч небажанню політичних та інтелектуальних еліт Заходу навіть спробувати з’ясувати, що відбувається в СРСР, і без доступу до радянських архівних документів. Так само без доступу до радянських архівів було підготовлено і «Жнива скорботи», які з’явилися завдяки співпраці Конквеста з українською діаспорою Північної Америки та першим американським дослідником Голодомору в Україні Джеймсом Мейсом.

Обидві книги Роберта Конквеста, написані доступно і водночас щиро та правдиво, стали важливим кроком до усвідомлення світовою спільнотою, що радянсько-комуністична влада здійснювала геноцид українського народу. Так, у «Жнивах скорботи» автор блискуче з художньої точки зору та чітко й достовірно – з історичної відтворив життя українських селян напередодні та під час Голодомору. Поряд з тим він подав тут важливі статистичні дані про кількість жертв («реєстр смертей») та проаналізував політику розкуркулення й колективізації, доводячи, що великий голод 1932-1933 рр. був штучно організованим в окремих регіонах з метою фізичного знищення та остаточного підкорення корінного населення – українців. Це цілком співпадало з висновками спеціальної комісії Конгресу США, оприлюдненими в 1987 році, – Й. Сталін та його оточення здійснили геноцид щодо українців у 1932-1933 роках. «Суд історії не може оголосити іншого вироку для радянського режиму, крім кримінальної відповідальності», – стверджував Роберт Конквест у «Жнивах скорботи».

Вихід «Жнив скорботи» припав на 50-ті роковини Голодомору, і на хвилі активної інформаційно-політичної кампанії, організованої українською діаспорою США та Канади, саме ця книга (одразу перекладена кількома мовами) донесла правдиву й «олюднену» історію сталінського геноциду українського народу до читачів в Америці та інших частинах світу. Тож внесок Р. Конквеста у викриття злочинів сталінської влади проти українського народу важко переоцінити – його праці дійсно справили неабияке враження на світову громадськість. Після ознайомлення із ними навіть затяті західні соціалісти та комуністи – симпатики СРСР змінювали свою позицію, а інтелектуали та політична еліта західних країн (значна частина якої перебувала під впливом московської пропаганди) вже не могли ігнорувати проблему Голодомору – геноциду українського народу. «Я вважаю, все, що я зробив – написав про Голодомор чітко і в повному обсязі. Так, щоб ніхто не міг заперечити його», – говорив сам Конквест.

У 2005 році Роберт Конквест отримав найвищу цивільну нагороду США – «Президентську медаль Свободи» та український Орден князя Ярослава Мудрого за вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні. За книгу «Жнива скорботи» він також був нагороджений Премією фундації Антоновичів (1987) та Національною премією України імені Тараса Шевченка (1994). Його іменем названі вулиці в деяких українських містах, зокрема у Києві та Броварах, а його науковому доробку завжди належатиме важливе місце в історіографії Голодомору 1932-1933 рр.

Ольга Сухобокова, к.і.н., доцент КНУ імені Тараса Шевченка, спеціально для VIDIA