Сімейні альбоми в епоху селфі

Зараз за кордоном  України перебуває більше 20 мільйонів українців. Хтось іде у пошуках кращої роботи, хтось — на навчання, хтось — до рідних…

Вчора приїхала подруга з Канади. Вона вже там 15 років. За цей час старенькі батьки померли в Києві. Отже, треба продавати спадок. Викидають старі меблі, роздають книжки знайомим. Разом з мотлохом в сміття летять і старі фотографії.

Беру до рук декілька світлин: капітан Червоної армії,  на  грудях — більше десяти нагород, дві зірки. А ось ще декілька  фотографій… На них — той же чоловік із старшою жінкою та дівчатами. Мабуть, мати та сестри. А на наступному фото — маленька хата, поруч із старезним деревом. Деякі з них підписані: 1936, 1940, 1945… Тримаю в руках, розглядаю: все це — історія, за кожною фотографією — людська доля. На питання: «Чому викидаєш, не береш з собою?» отримую відповідь, що немає сенсу везти до Канади старий папір…

А я згадую такі далекі 80-ті. Одного літа я, юна студентка, була в Угорщині, гостювала у друзів батька. Мені до рук дали товстелезний альбом із світлинами. Найдавніші з них зроблено ще у 19-му столітті. Чоловіки в мундирах Австро-Угорщини, жінки в довгих мережевних сукнях. Дядько Ласло показував і розповідав: «Це — мій дід, це — батько, директор гімназії, це — я студент, і це, у ватнику, — також я, у таборі ГУЛАГУ в 1949».

Це вже потім, у 60-х його було реабілітовано…

Такого альбому у моєї родини не було. Значно пізніше я почала збирати старі світлини своєї родини, і разом з дітьми зробила сімейний альбом. З тридцятих років зберіглося лише декілька маленьких світлин, які робили для документів. Батьки, на  щастя,  вижили у Другій світовій, але окупація Харківщини і бої 1943-го не сприяли колекціонуванню фотографій… Матусині світлини підписані вже 1949-м роком, коли вона отримала призначення на роботу до Львова. Так ми і складали, по рокам, історію молодості наших рідних. Вже не було в живих моїх батьків, але до кожної світлини я могла щось розказати своїм дітям, щось згадати із розповідей, згадати сумні чи веселі моменти…

Всі ці фото — це наша історія, наша пам’ять. З цих маленьких, унікальних історій кожної родини формується історія нашої країни. І це не безликі параграфи у підручнику, а справжні, живі люди, яких ми знали.

Кожен має право вирішувати, що для нього мотлох. Але хочу запитати: що для вас історія вашої родини? Чи взяли б ви з собою у дорогу альбом із світлинами предків?

Читайте також

Лідери діаспори виступили на захист Уляни Супрун
Україна
0 shares0 views

Лідери діаспори виступили на захист Уляни Супрун

vidia.ua - Лют 07, 2019

Лідери української діаспори виступили на захист Уляни Супрун, яку, нещодавно, рішенням судді Київського окружного адміністративного суду відсторонено від виконання обов'язків Міністра охорони здоров'я України,…

Український ФК “Тризуб” запрошує на матч, неподалік Чикаго
Афіша, Чикаго
0 shares0 views

Український ФК “Тризуб” запрошує на матч, неподалік Чикаго

vidia.ua - Лют 06, 2019

Українська команда ФК "Тризуб" (Чикаго) зіграє матч проти команди "Коламбус" (штат Огайо). Поєдинок з футзалу (різновид футболу в приміщенні) відбудеться в суботу 9…

Перший директор “Голосу Америки”, Никифор Григоріїв – речник української демократії
Важливе, Світ
0 shares0 views

Перший директор “Голосу Америки”, Никифор Григоріїв – речник української демократії

vidia.ua - Лют 06, 2019

9 лютого виповнюється 136 років від дня народження одного з лідерів Української національної революції 1917–1921 рр. та українського еміграційного осередку у Чехословаччині, першого директора…