Українець «вартий серйозної уваги»: як боксер Шелестюк тренується у США

За 8 секунд він здатен нанести 64 удари загальною вагою у 4 тони. Це швидкість і сила українського боксера, бронзового призера Олімпійських ігор у Лондоні, а тепер боксера-професіонала у напівсередній вазі, Тараса Шелестюка.

Родом він з Макіївка, Донецької області. Втім, останні 5 років боксер проживає в Лос-Анджелесі і має контракт із місцевою промоутерською компанією, йдеться у матеріалі Голосу Америки.

Увесь цей час він тренувався із зірковими тренерами, які свого часу працювали із Менні Пакьяо. Він знайомий із голлівудською зіркою кіно, Міккі Рурком, та дає приватні уроки боксу лос-анджелеським акторам та бізнесменам.

Лос-Анджелес це не тільки Мекка кіно та музичної індустрії. У місто янголів їдуть ще й займатись професійним спортом, зокрема боксом. Тут для цього є усі можливості: відомі промоутери, імениті тренери, безліч спарринг партнерів ну і погода – приємна. Тут живуть і тренуються найвідоміші боксери світу, а віднедавна серед них з’явились і українці.

Зайшовши до цієї спортивної зали, неподалік Голівуду ніколи й не подумаєш, що тут займається професійний боксер. І тільки роками відточені рухи та комбінації, ніби самі за себе говорять: на боксі цей молодий чоловік добре знається. І тільки згодом з’ясується – тут він просто підтримує форму в перерві між боями​.

Його ім’я Тарас Шелестюк, він українець. У світі професійного спорту відомий як ‘’Real Deal’’, що в перекладі означає: вартий серйозної уваги. На профі рингу із 2013-го року, наразі не переможений: в активі 16 виграних поєдинків, більшість нокаутом. ​

“Зараз я вже дуже наблизився, аби стати чемпіоном світу. Я думаю, мені залишилося декілька боїв, щоб дістатися до титульного бою. Якщо б вирішував боксер, то я б вже давним давно бився з кимось із чемпіонів, але це вирішують промоутери, вони домовляються між собою, так що, як кажуть тут, чекати свого шансу це частина професійного боксу”, – каже тарас Шелестюк.

Чекати свого шансу, хапатися за нього та досягати результату українець вміє. В боксі, взагалі, він з дитинства. Колись мріяв стати чемпіоном світу серед аматорів – здобув золото 2011-го в Баку. Потім прагнув стати Олімпійським чемпіоном – завоював бронзу в Лондоні 2012-го, у складі української збірної.

Поруч із Олімпійською медалю, у його квартирі в Лос-Анджелесі сьогодні ще красуються два боксерські пояси, один з них чемпіона Північної Америки.

“Ось цей я виграв у 2015-му році. Перший раз боксував за титул з Казаєвим, в Лас-Вегасі – ось ці два титули були на кону. Всі 10 раундів виграв”, – згадує боксер.

За 5 років професійної спортивної кар’єри в Америці Тарас здобув репутацію серйозного бійця з характером та з нокаутуючим ударом.

Професійний боксер Брендин Линч каже: “Тарас має цей східноєвропейський стиль, який дуже ефективний у прямих зіткненнях. Втім, він також прекрасно відпрацьовує й комбінації зі змінами кута атаки, проводить чудові удари по корпусу. Він лівша, який володіє швидкістю, силою удару в обох руках, і він розумний, він – це повний пакет, відмінний боєць”.

Сам Тарас додає, що опісля аматорської кар’єри і тодішніх перемог у складі зіркової української збірної на чемпіонатах світу та Олімпіаді в Лондоні – всі знали, хто він і звідки. ​

“Всі знають, опісля того як ми наробили галасу на чемпіонаті світу та Олімпіаді – всі знають українців, всі знають хто такий Шелестюк, хто Гвоздик, Берінчик, Усик, Ломаченко, і приємно, що нас впізнають, бояться боксувати з нами і багато хто починає повторювати наші тренування, те що ми робимо, хочуть з нами спарингувати – це говорить, що ми на правильному шляху – і Україна, і українські боксери”, – каже Тарас.

Опісля феєричної перемоги у своєму останньму бою, де він нокаутував суперника у третьому раунді, українець із нетерпінням чекає наступних поєдинків.

А у вільний час насолоджується розміренним американським життям: подорожує, вчиться серфінгу, тренується і дає приватні уроки з боксу місцевим знаменитостям. Каже: “Треную актрис, моделей, бізнесменів, коли є час. Ну, звичайно, коли готуюся до бою, я нікого не тренерую, а так – буває”.

Ну і про Лос-Анджелес відгукується позитивно, каже подобається: тут ніколи не буває зими, а значить можна повноціно тренуватися цілий рік. Втім, у той же час Тарас ніколи не забує й звідки він.

“Звичайно Україна це домівка, я представляю Україну. Я боксую, прапор піднімається український, і це, звичайно, дуже хвилююче відчуття, що всі знають, навіть за межами України, що ось українці, там, Кличко, зараз Шелестюк, інших боксерів…” – каже боксер.

Україну в світі знають через спортсменів, додає Тарас. Тож він хотів би, аби вдома більше уваги приділяли спорту і його підтримці, щоби атлети не шукали кращої долі за кордоном.​

Юрій Мамон, Голос Америки