Якими були традиційні українські вишиванки: давні магічні символи, приховані у візерунках

Цього року українці відзначають День вишиванки 17 травня. Новое Время розповідає про давнє значення символів, з яких складаються орнаменти традиційних вишиванок

Традиція вишивати сорочки в Україні має історію, яка починається ще у дохристиянські часи. Найдавніші вишиванки мали магічний сенс – вони були оберегами, причому це значення збереглося і після поширення християнства.

Вишивання вважалося ритуалом, а символи, зображені на візерунках вишиванки, мали магічне значення:

Коло

Один із найдавніших язичницьких символів сонця, що означає божественну життєдайну енергію, безперервність буття і вічність.

Крім того, коло із крапкою всередині може символізувати центр світобудови. Також коло може бути символом божественної чистоти та асоціюватися з вінком нареченої.

Коло із променями, які виходять назовні – символ сонця, що дарує силу, а коло із променями, що обернуті всередину, може символізувати порожнечу (за давніми віруваннями, обернуті всередину промені “забирають” силу).

У вишиванках символ кола зазвичай зустрічається у поєднанні з іншими фігурами, він може бути елементом складнішого візерунку.

Квадрат

Квадрат символізує досконалість, гармонію, порядок, в українській традиції квадрат є одним із символів землі.

Квадрат асоціювався у свідомості давніх українців із розмежуванням простору, відділенням якоїсь частини, наприклад, поля. Так, перехрещенний квардрат, який часто присутній як елемент орнаменту на чоловічих сорочках означає “земне поле”. Квадрат – протилежність кола. Якщо коло є символом духовного, то квадрат – матеріального.

Квадрат – це також знак числа 4, яке могло символізувати сторони світу, пори року, життєві цикли, частини доби.

У вишивках квадрати часто зустрічаються розташованими в ряд у стрічкових композиціях та як частини складніших елементів.

Світове дерево

Світове дерево або Дерево життя символізує потрійну модель світобудови: підземне царство, земний світ і небесне царство. Крім того, коріння дерева може символізувати минуле, стовбур – сучасне, а крона – майбутнє.

В українській вишивці символ може мати вигляд розгалуженого дерева, колоска, снопа, гілки чи виноградної лози. У ньому поєднується ідея єднання трьох світів та образ роду і продовження життя.

Мотив Світового дерева найчастіше зустрічається на великих вишитих рушниках, однак є і на вишиванках.

Ромб

Ромб є символом плодючості, чоловічого та жіночого начала, а ромб із крапкою посредині – засіяного поля, яке означало добробут і достаток.

Ромб також символізує борону – інструмент, який готує поле до засівання.

В українській вишивці часто зустрічається ромб із гачками (вусиками), який називають “жаба” і який також є символом плодючості, оскільки давні вірування пов’язували цю тварину з небесною вологою, яка дає життя.

Традиційно візерунки, в основі яких був ромб, вишивали на весільному одязі дівчини. Крім того, одяг з ромбами повинна була носити жінка після того, як завагітніє, і аж до народження дитини – цей символ вважався оберегом.

Трикутник

Трикутник символізує єдність трьох світів: земного, підземного та небесного. Крім того, він є символом трьох стихій – води, вогню та повітря, а також християнської Трійці.

Трикутники, які торкаються один одного вершинами, символізують світ та антисвіт, а місце дотику говорить – перехід між ними.

Іноді між трикутниками вишивали лінію, що символізує дзеркало, у якому один світ віддзеркалюється в іншому і навпаки.

Шеврони

Фігура, схожа на трикутник, але без основи, називається шеврон. Шеврони, обернуті вершиною вниз, символізують жіночу або матеріальну сутність, ті, вершина яких спрямована вгору, – чоловічу або духовну.

Лінійний орнамент із шевронів виглядає як ламана стрічка із ритмічним чергуванням.

Цікаво, що шеврон із вершиною вгорі є одним із найдавніших знаків і зустрічається ще у малюнках палеоліту. Тоді цей знак символізував гору або землю.

Спіраль

Хвилясті лінії або зигзаги на вишиванках символізують воду. Зокрема, зображення вертикально розташованих паралельних зигзагів позначає дощ. Горизонтальні хвилясті лінії символізують небесну вологу.

Спіраль на візерунку також говорила про плинність часу і циклічний рух сонячного диска по небу.

Хрест

Символізує ідею центричності простору.

Прямий хрест – символ сонця, бога, чоловічого начала. Косий хрест – символ місяця та жіночого начала.

Якщо ці дві фігури накладаються одна на одну, утворюється подвійний хрест або восьмипроменева зірка – символ об’єдання чоловічого і жіночого начал.

Хрест вважався оберегом від злих духів. Ще у дохристиянські часи перехрещення двох ліній символізувало зустріч земного з небесним.

Крім того, хрест означає гармонію чотирьох стихій: вогню, води, землі і повітря.

Сварга (свастика)

Сварга (свастика) – це хрест у русі, є символом сонячного культу, а у давніх українців вона асоціювалася із силою домашнього вогнища та родинним щастям.

Правостороння сварга символізує рух за сонцем, вона була символом родинного вогнища, лівостороння сварга – символом оберегового духовного полум’я.

В українській вишивці є також мотив так званої повної сварги – коли лівосторонній і правосторонній варінти цієї фігури накладаються (народна назва цієї фігури – круторіжки). Це символ гармонії, створеної двома врівноваженими потоками.

S-подібні мотиви

Цей символ в Україні має кілька назв: “ключі”, “гесики”, “вужі”. Він виглядає як половина свастики або недописана цифра 8.

Знак символізує шлях до досконалості, земні “важкі” води (на відміну від небесних), материнську вологу Землі, яка дає життя урожаю. Вважалося, що одяг із такими символами оберігає людину від негативних впливів.

За словами дослідників, у давні часи символ означав також змію, яка асоціювалася з водою. Змій вважався охоронцем підземного світу, символізував чоловічу сутність, родючість і запліднення.

Рядами S-подібних візерунків вишивали подол жіночих сорочок, щоб вони оберігали материнську сутність.

Повна рожа або восьмипроменева зірка

Символ утворюється накладанням прямого хреста (символ чоловічого начала, Сонця) і косого хреста (символ жіночого начала, Місяця), її також називають Зіркою Матері, символ часто присутній на іконах Богородиці.

Ця фігура є однією з найпопулярніших в українській вишивці.

Кривий танець

Назву цього візерунку пов’язують із обрядовим танцем, який українські дівчата традиційно виконували навесні. Його також називають безконечником і меандром (плавний колоподібний вигин річища річки, походить від грецької назви річки Великий Мендерес у Малій Азії).

У давній українській символіці візерунок асоціюється з водою та гармонійним плином життя. Символізує життєвий шлях і водночас вічне буття.

Такі візерунки нерідко зустрічаються на Гуцульщині, Волинi, Київщини, Кубанi та Полтавщині, часто є орнаментом чоловічих сорочок, символізують у такому випадку силу та життєву енергію.

Новое Время