П’ять проектів, що підсилять українську армію в новому році

Бюджет Міністерства оборони України в 2018 році становитиме 86 мільярдів гривень. П’ята частина цієї суми, а саме понад 18 мільярдів, піде на нове озброєння й техніку. Журналісти Радіо Свобода поспілкувалися з військовими експертами й склали свій рейтинг найважливіших для обороноздатності ЗСУ новинок, які повинні потрапити у війська. Що це за зброя і як після її впровадження зміниться армія?

Кінець 2017 року. Завершення чергового етапу випробувань проекту «Вільха» (створення ракетного комплексу з коригованим боєприпасом). Чотири ракети комплексу випускають на полігоні під Одесою. Відстань до цілі – 70 кілометрів.

«Під час випробувань ракети потрапили, фактично, прямо в точку прицілювання. Це унікальні результати, які підтверджують перевагу української ракетної зброї над російськими аналогами», – заявив секретар РНБО Олександр Турчинов.

Про розробку комплексу стало відомо на початку 2016 року, але тільки в 2018 «Вільху» обіцяють поставити на озброєння до Збройних сил України.

Проект «Вільха» (створення ракетного комплексу з коригованим боєприпасом)

Особливості «Вільхи»

Проект «Вільха» побудований на базі ракетної системи залпового вогню «Смерч». Калібр – 300 міліметрів. Вага боєприпасу – 1 000 кілограмів. У пусковій установці –12 ракет. Максимальна дальність ураження цілі – 120 кілометрів. Крім того, траєкторію кожної з ракет можна коригувати вже в повітрі, наводячи на окрему мету.

«Є критичний момент ураження і це зброя психологічна. Тому що ворог, який буде знати, що в нас є такі потужні ракети, що ми можемо у відповідь нанести відповідний ракетний удар – риторика переговорів зміниться і будуть реагувати по-іншому», – каже директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.

У кінці листопада на державному підприємстві «Артем» також завершили монтаж лінії з виробництва корпусів ракет, у тому числі й для «Вільхи». Але в цілому, це лише частина ще одного, не менш важливого напрямку вітчизняної оборонної галузі.

Виробництво боєприпасів

В Україні не виробляють боєприпаси. Радянські запаси теж не безмежні. Ще в 2005-му аналітики Центру імені Разумкова спробували підрахувати, що ж залишилося на складах.

Тоді в Україні виявили 37 великих військових сховищ. В армійських засіках знайшли 2,5 мільйони тонн боєприпасів, але оскільки найновіші з них датувалися 1990 роком випуску, то до 2015 майже півтора мільйона тонн необхідно було утилізувати, оскільки термін технічної придатності добігав кінця.

До боєприпасного голоду армію наближають також пожежі на артилерійських складах. Тільки в 2017 році вони горіли тричі. В одній Калинівці вибухнули 30 тисяч тонн снарядів. Брак довелося покривати за рахунок поставок від іноземних партнерів.

Пожежа на складах у Калинівці, Вінниччина, 27 вересня 2017 року

«Ми не припиняли, навіть коли в нас було достатньо боєприпасів, перемови щодо закупки боєприпасів. Деяку категорію номенклатур ми закуповуємо і зараз – те, що є для нас необхідне і що є для нас дефіцитом», – повідомив міністр оборони України Степан Полторак.

У той же час, вирішили налагодити власне боєприпасне виробництво. На будівництво заводу з бюджету виділили майже півтора мільярда гривень.

«Йдеться про запровадження в Україні серійного виробництва боєприпасів калібром від 100 до 150 міліметрів. Це сухопутна артилерія», – каже заступник міністра економічного розвитку й торгівлі Юрій Бровченко.

Частину обладнання, за словами Бровченка, вже закупили. Першу поставку боєприпасів для армії в Міністерстві оборони України запланували на середину 2019.

Гордість української оборонної промисловості

Гордість української оборонної промисловості – танк «Оплот». Найсучасніший вітчизняний танк.

«Цей танк фактично йшов нарівні зі світовими танками, такими як німецький «Леопард», французький «Леклерк». Український танк кращий, аніж російські, і це підтверджено», – розповідає директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.

Про основні переваги бойової машини «Донбас.Реалії» розповіли на харківському заводі імені Малишева, де її й виробляють.

«Це машина останнього покоління. За трьома напрямками, в основному, поліпшення. Це поліпшення значних ходових якостей. Друге – значно поліпшена ситуація із захистом як екіпажу, так і машини, і третє – значно посилений комплекс управління вогнем», – пояснює начальник управління виробництва заводу імені Малишева Олександр Пащенко.

При вазі у 50 тонн, танк розвиває швидкість до 70 кілометрів на годину. Безвідмовно поводиться в пустелі і навіть під водою. Озброєний 125-міліметровою гарматою, що стріляє крім звичайних снарядів ще й керованими ракетами.

Завод Малишева, де виробляють танк «Оплот», Харків

Сучасний приціл дозволяє екіпажу працювати як удень, так і вночі, а багатошарова броня захищає від найсучасніших боєприпасів. Коштує така техніка 120 мільйонів гривень. Тому раніше танк ішов тільки на експорт. І саме 2018 рік може стати першим, що змінить цю традицію.

«Більше 300 мільйонів гривень іде на закупівлю танків «Оплот». А то ми закордон танки поставляємо, а як нашим хлопцям у бій іти, то «Оплотів» не було», – коментував президент України Петро Порошенко.

Засоби військового зв’язку

Ще одне слабке місце в забезпеченні ЗСУ, яке збираються посилити в 2018 році, – зв’язок.

«Якщо немає зв’язку між командиром і солдатом, немає зв’язку між верхнім командиром і підрозділом, то казати про якесь управління військами загалом неможливо», – каже директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.

Якісні військові рації в зоні бойових дій досі нерідко заміняють звичайними мобільними телефонами. Але це невиправданий ризик для бійців.

«Кожен ранок в одному місці збирається 100-200 телефонів. Що ворог розуміє – або це сніданок, або якийсь брифінг, або це шикування. І залишається тільки натиснути кнопочку й подати команду», – каже начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗС України Володимир Рапко.

Тому від кінця 2016 року військові активно тестують потенційних постачальників нових засобів зв’язку. Основна боротьба розгорнулася між ізраїльською компанією Elba і турецькою Aselsan. За словами начальника Головного управління зв’язку та інформаційних технологій систем Генштабу ЗСУ, радіостанції компанії Aselsan визнано такими, що найкраще адаптовані до української системи зв’язку.

У жовтні представники турецької компанії повідомили, що в 2018 році продадуть Україні засобів зв’язку на 43 мільйони доларів.

Засоби військового зв’язку Aselsan

Переоснащення армії сучасними засобами зв’язку, фактично, починається в навчальному центрі Aselsan у Києві. Тут військовим дають необхідні знання для використання сучасної техніки. Навчання поділене на дві частини – теоретичну, за комп’ютерами, і практичну. Для цього в класах встановлена повна лінійка обладнання турецької компанії.

Навчанням займається партнер Aselsan українська компанія Everest, на базі якої і створений центр. У 2018 році тут почнуть тренувати військових.

«Завдання противника придушити зв’язок, придушити управління військами, зробити їх некерованими і перебити по одному. Наше обладнання здатне активно йти від радіо-придушення противника. Це дає ті хвилини, які дозволяють прийняти й передати життєво важливі рішення», – розповідає керівник департаменту зв’язку та інформаційних систем військового призначення компанії Everest Дмитро Люлін.

Турецькі зразки під час випробувань виявилися стійкими до атак. Завершити перехід на новий зв’язок у Міноборони України планують до 2020 року.

Бойові броньовані машини

Ще одна хронічна хвороба української армії, яку збираються побороти в новому році, – автотранспорт. «Донбас.Реалії» неодноразово показували, в якому стані транспорт, на якому пересуваються бійці на передовій. Саме тому вони чекають на зміни в новому році з великою надією.

«Ми на ті розробки облизуємося, як коти на сметану, але ж ми розуміємо, що нам воно ніколи не попаде», – каже боєць 12 ОМПБ «Київ» Петро Перепелиця.

У солдатів 12-го окремого мотопіхотного батальйону «Київ», з якими «Донбас.Реалії» спілкувалися влітку 2017 року, на всі випадки життя – тільки розбиту «буханку», залатаний після обстрілу п’ятаками.

«Буханка», на якій пересуваються військові

Боєць Петро Перепелиця каже, що вони використовують його для евакуації, виконання бойових завдань, підвозки особового складу, води, харчів, зброї, а також для вивезення поранених.

Саме для цих цілей у 2017 році на озброєння в ЗСУ взяли бойовий броньований автомобіль «Козак-2». Цій машині, запевняють розробники, монетки на корпусі точно не знадобляться.

«П’ятий клас захисту. Товщина броні – понад 12 міліметрів. Це забезпечує нам захист від зброї калібру 5.45 і 7.62 мм, включаючи снайперську гвинтівку з бронебійно запалювальною кулею», – пояснює заступник директора НВО «Практика» Віктор Кривий.

Серед головних особливостей «Козака-2» – протимінний захист, броньоване скло, шини, які продовжують рух, навіть якщо їх прострелили, бойовий модуль, камери нічного бачення, і, звичайно ж, усе для комфорту екіпажу.

«Всередині є кліматична установка, яка дозволяє забезпечити підтримку температури в машині. Є система кондиціонування повітря і система опалення, в тому числі автономного опалення. Є система фільтро-вентиляції, і захисту від засобів поражальної дії, хімічної і бактеріологічної зброї», – пояснює заступник директора НВО «Практика» Віктор Кривий.

Ось тільки від моменту прийому на озброєння таких машин в армії з’явилося не більше десяти. Інші моделі взагалі ще не пройшли всі необхідні випробування. Як вважають експерти, саме 2018 рік повинен стати переломним в оснащенні армії бойовими бронемашинами.

«Я думаю, що наступний рік буде роком боротьби за місце в бойовому порядку серед виробників таких машин. Боротьба на цьому сегменті буде поєднувати й технічні можливості машин, і лобістські можливості тих угруповань, які стоять за тим чи іншим проектом», – каже директор інформаційно-консалтингової агенції Defence Express Сергій Згурець.

За підрахунками агентства Defence Express, таких машин для армії необхідно понад п’ять тисяч. У цілому, на озброєння в новому році планують витратити на 5 мільярдів гривень більше, ніж у попередньому.

Левко Стек, Радіо Свобода

Читайте також

Культурна дипломатія в дії: У Чикаго покажуть роботи 32 українських митців
Світ
0 shares0 views

Культурна дипломатія в дії: У Чикаго покажуть роботи 32 українських митців

vidia.ua - Жов 11, 2018

12 жовтня в Українському інституті сучасного мистецтва в Чикаго відбудеться відкриття виставки "Сучасна українська графіка", повідомляє VIDIA.ua з посиланням на Генеральне консульство України в…

Як закінчувалася «дружба народів»: п’ять фактів порушення Росією договору
Україна
0 shares0 views

Як закінчувалася «дружба народів»: п’ять фактів порушення Росією договору

vidia.ua - Сер 31, 2018

Президент України Петро Порошенко пропонує розірвати договір «Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Росією», що «з вини Москви вже давно став…

Аеропорт «Бориспіль» урочисто відзначить старт першого рейсу Ryanair
Україна
0 shares0 views

Аеропорт «Бориспіль» урочисто відзначить старт першого рейсу Ryanair

vidia.ua - Сер 31, 2018

Урочистий запуск першого рейсу авіакомпанії Ryanair «Київ-Бориспіль – Берлін-Шенефельд» відбудеться 3 вересня у Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Про це повідомляє VIDIA з посиланням на…

  • Євген Шпичка

    Я дуже прошу редакцію вживати слово “влучити”, коли говориться про постріл, або влучання ракети. Потрапити – це стосовно інших понять, географічних, рейтингових, інших, але не стосовно стрільби.