Археологічні розкопки на Поштовій площі у Києві можуть поховати під бетоном

За три роки розкопок на Поштовій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі — княжі печатки, зброя і навіть рештки людей XII століття — усе це могло б стати музеєм у центрі Києва на кшталт британського Йорвіка. Столична влада навіть виділила гроші.

Але наразі реалістичніша перспектива історичної пам’ятки — бути похованою під бетоном, на якому виросте один з численних торгових центрів. Гроші на розкопки закінчилися, науковці навіть не можуть перенести тисячолітні знахідки в безпечне місце.

«Поліетиленом ми позастеляли цікаві об’єкти, щоб не засипали, не пошкодили. Поставили позначки, куди не можна заходити. А тут такий собі «привіт»​ від будівельників — лінолеум принесли й кинули, кабель протягнули», — археолог Максим Вакулюк розводить руками перед купою сміття, зваленого посеред місця розкопок кварталу ХІІ століття на Поштової площі. Непотріб час від часу скидають будівельники — трохи вище будують торговельний центр.

«На цьому клаптику один із хлопців довго працював, зубочистками та щіточками все вичищав, встиг зробити телефоном кілька знімків — і раптом з отворів нагорі полилася вода і все залила», — археолог указує на отвори для зливу води, які є частиною плану будівництва.

Максимові 28 років. Останні два з половиною роки розкопки на Подолі проводилися під його керівництвом. Команді вдалося заглибитися на 5 метрів.

Угорі — відреставрована Поштова площа. Під нею прибережний міський квартал — вулиця та кілька обійсть часів Київської Русі.

Разом з колегами Максим знайшов тут низку артефактів. Спочатку XV — XVIII століть, потім дісталися до  XII — XIII. Серед знахідок княжі печатки, зброя, прикраси, насіння, рештки тварин та навіть людей.

Розкопки зупинилися в березні 2017-го.

«Дійшли до найцікавішого періоду — ХІІ століття і на цьому все закінчилося, — Максим роззирається довкола і продовжує, — тепер тут усе припало пилом, «обнять и плакать», як-то кажуть, бо не так мають виглядати розкопки».

«ІНВЕСТОР»

Торік Поштова площа отримала статус пам’ятки археології, що внесена до державного реєстру. Історія з розкопками триває вже кілька років. У 2012-му виникла ідея створити нову транспортну розв’язку. Проте вже наступного року Київська міська адміністрація віддала частину Поштової площі під будівництво торгового центру.

Відповідно до законодавства, перед будівництвом в історичній частині міста необхідно провести розкопки. Оплачувати їх має інвестор. Розкопки стартували у 2014-му. Утім, за три роки гроші скінчилися. За лютий і березень цього року зарплати археологи так і не отримали. Тому і змушені були припинити роботу.

Археологи знають лише назву компанії-інвестора — «Хенсфорд-Україна». Представника вони бачили всього кілька разів. Натомість журналісти вже давно звернули увагу на розкопки під Поштовою.

Громадське вирішило знайти компанію та запитати, коли ж археологи зможуть продовжити роботу. У єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено, що компанія «Хенсфорд-ІМПЛЕКС ЛЛП», якій належить «Хенсфорд-Україна», зареєстрована в Лондоні за адресою Бенфорд стріт 43, офіс № 11.

За тією ж адресою зареєстрована низка інших фірм, як-от ROSHEN UK LIMITED, WESTERTON COMMERCE LLP. Остання є співзасновником ТОВ «Київ-Арт», що своєю чергою належить Марині Пелих — дружині Андрія Кравця, екс-голови завгоспа Януковича. За інформацією видання «Наші гроші», загалом за адресою прописано понад 520 компаній.

Власник «Хенсфорд-Україна» — Ткаченко Марина Віталіївна, як зазначено в реєстрі. Ми спробували зателефонували за вказаним номером, проте Марини Віталіївни не почули. Виявилося, що це номер одного з молокозаводів. Назви підприємства нам не назвали.

Згідно реєстру, адреса юридичної особи — Київ, вулиця Мечникова 16, проте номеру офісу немає. Охоронець будівлі, перевіривши на прохання Громадського наявність назви серед списку офісів, фірми «Хенфорд-Україна» не знайшов. Такої назви він взагалі не чув, хоча й працює вже півтора роки. У сусідньому під’їзді, де розташовано ще кілька офісів, про «Хенфорд-Україна» також нічого не знають.

МУЗЕЙ

Майже 1000-річну вулицю вже пошкодило будівництво — попри роботу археологів, тут установили опори. Саме вони й тримають на собі бетонну плиту — стелю майбутнього торгового центру.

Унікальна знахідка стала причиною ще однієї незручної для інвестора теми. Археологи запропонували зробити на цьому місці підземний музей. З місцевого бюджету на створення музеїв цьогоріч виділили 27 мільйонів гривень.

Загальна площа розкопок — п’ять тисяч квадратних метрів. Саме тут має бути другий поверх торгового центру. Інвестор на створення музею ніби погодився, але проект надав лише через два роки після перших знахідок. За документами на нього виділили 110 квадратних метрів. Максим пояснює: цього замало для таких розкопок, удасться зберегти лиш невелику частину вулиці.

На думку археологів, інвесторові розкопки не вигідні. Забудовник провів власну експертизу та зробив висновок: якщо заглиблюватися далі, верхня плита може не витримати. Щоб цього уникнути, частину території збираються залити бетоном. Та продовжувати розкопки за таких умов буде майже неможливо.

Історики стверджують: у такому разі мінімальні збитки складуть майже 72 мільйони гривень. За словами Максима Вакулюка, виділені владою 27 мільйонів вистачить лише на консервування знахідок, оплату роботи спеціалістів, що працюють з 3D-сканерами та фільмують артефакти. Це не враховуючи зарплат археологів.

Небайдужі активісти та журналісти звернулися до влади з проханням посприяти музефікації та подальшому дослідженню унікальної знахідки. Відповідна петиція на сайті КМДА отримала більше 13 тисяч підписів. Якщо вона виявиться справжньою, почнеться новий етап — збір конкретних підписів на підтримку створення музею.

Начальник Управління охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк запевняє, що створення підземного музею в інтересах міста. Проте яким він буде невідомо: «Ми постійно просимо археологів, щоб вони надали нам концепцію, щоб ми хоча б на папері побачили візуалізацію — з площами та розміщенням музею», — говорить Никоряк.

«ТРАДИЦІЯ» ЗНИЩЕННЯ ​АРТЕФАКТІВ

Ситуація на Поштовій площі — це другий випадок, коли тисячолітні артефакти на території Києва опинилися під загрозою знищення. Директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак розповідає: у 1981 році він уже робив підземний музей. Розташовувався він на території сучасного Майдану Незалежності. Там були залишки Печерських воріт, макети Лядських воріт та багато інших знахідок.

У 2001 році почалася реконструкція Майдану. Разом з нею знищили не лише ідею про розширення музею, але й те, що вже встигли зробити.

«Тоді  публічно багато говорили про музей, але «підкилимно» ухвалили зовсім інші рішення. Приїхав великий трактор і «грушею» збив усе донизу. Тепер про колишній музей нагадує лише споруда, що є реконструкцією Лядських воріт. Нинішня ситуація з Поштовою площею дуже схожа на те, що відбувалося 16 років тому», — пояснює Михайло Сагайдак. Науковець каже — навіть якщо справжній музей зробити на Поштовій не вдасться, археологи працюватимуть над музеєм віртуальним.

Доки ситуація з Поштовою площею повисла в повітрі. Територію час від часу затоплює, землю припорошує пилом. Знайдене дерево транспортувати нікуди. Можливості законсервувати тисячолітній дуб археологи також не мають — подібні роботи в Україні взагалі не проводять.

Коли Максим Вакулюк знову візьметься до роботи, археолог не знає. Але чекає з нетерпінням, адже впевнений — під землею ховаються ще цінніші знахідки. ​

Олена Зашко, Громадське