Глобальна перемога: про важливі зміни у сфері протезування українських бійців

Більше двох років тому наша команда на волонтерських засадах вперше прилетіла в Україну навчати українських протезистів та реабілітологів новітнім технологіям протезування. Саме тоді, вперше, безкоштовно Україна побачила міо-електричні протези рук і українські протезисти почали вчитися їх встановлювати.

Минулої весни наша команда вперше офіційно сертифікувала трьох українських протезистів з Харкова, Львова та Києва у встановленні найсучасніших біонічних протезів передпліччя та плеча. Завдяки цьому державою були визначені граничні ціни на такі протези і їх дозволили робити за державний рахунок в Україні, не за кордоном. Всупереч опору системи та жадібних комерційних компаній та дистриб’юторів. Нещодавно такі руки були уже встановлені у Харкові сертифікованим нами протезистом.

Далі, ми працювали над тим, аби навчити і сертифікувати українців у виготовленні та встановленні протезів часткової ампутації кисті за державний рахунок в Україні. Але так як кошти на таке протезування виділялися через державну програму протезування за кордоном, то один з протезистів нашої команди Чад Нілсон зробив офіційну пропозицію на виготовлення такого протезу як закордонний надавач послуг, але роботу зробив в Україні. Навіщо? Знову ж таки, щоб навчити українців виготовляти та, найголовніше, обслуговували такі протези в Україні. Крім того, наша команда домовилася про сертифікацію у встановленні таких видів протезів чотирьох українських спеціалістів державних підприємств, які на сьогодні уже мають ці сертифікати.

Державна Служба у справах ветеранів війни та учасників АТО нарешті надали Чаду Нілсону можливість здійснити таке протезування в Україні і навчити та сертифікувати українців. На цьому фото – результат.

Отже, без зайвої скромності скажу що, за два з половиною роки завдяки Проекту підтримки протезування в Україні та організації Простетика Нон-Профіт, міо-протезування верхніх кінцівок в Україні було впроваджене та вийшло на такий рівень, про який до того українці могли лише мріяти.

Зміни в Україні робити складно, подекуди нудно, але абсолютно можливо. Головне не сходити з обраного шляху та не втрачати видимість мети. А ще важливо мати елементарну совість та віру в те, що робиш.

Я особисто дякую усім і кожному, хто допоміг нам у досягненні вищеописаного. Я також дякую і тим, хто заважав – ви робите нас сильнішими. Ми досягнули багато, але робота наша триває. Слідкуйте.