Чому треба згадувати Голодомори?

 

Спочатку декілька цифр. За часи радянської влади в  Україні було три голодомори: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947.

Згадаймо….

І можна говорити  впевнено, що це був саме геноцид українців… Писати про цей період дуже важко — тема  страшна та емоційно виснажлива. Живих свідків практично не лишилось. Що можна сказати нового? За останні 30 років і меморіали жертвам поставили, й ініціаторів засудили, і архіви дослідили…

Точної кількості жертв ми вже ніколи не дізнаємося. Історики називають найчастіше від 3,5 до 3,9 млн чоловік. Хоча  існують цифри від 10 до 13 млн…  Життя  кожної людини безцінне, а тут рахунок на мільйони. Отже, варто згадувати?

Події минулого як простір для маніпуляцій

Листопад, 2015 рік. У Вашингтоні, на площі Колумба, відкрили  меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 років. У місті, на одній із станцій метро два тижні працювала виставка, де було представлено документи та фотографії тих страшних подій.

Як же  висвітлювалась ця подія у російських теленовинах? Там з’ясовували, хто дав гроші на спорудження меморіалу, переймалися через антиросійську риторику та похапцем вказували, що голод же був і в Поволжі, Казахстані, Білорусі та Уралі. Складалось враження, що голод в цих регіонах ― досягнення, а не трагедія. І чомусь російські журналісти забували додати, що “голодував не якийсь невизначений північно-кавказький народ, а переважно українці Кубані. Голод був у тих районах Поволжя (Саратовська, Сталіградська області), де компактно проживали українці. Голодували українські села в Оренбурзькій області (Південний Урал), лютував голод в Павлодарській області (Казахстан), де масово проживали українці-переселенці ще з дореволюційних часів” [Маняк В., Коваленко Л. Пам’ять не прощає // Літературна Україна — 1990, 2 серпня].

Звідки така тенденційність у поданні матеріалу? Треба розуміти, що телебачення виконує державне замовлення, а сучасна Росія стрімко скочується в епоху сталінізму. За сталінською версією історії голоду не було взагалі, а лише “тимчасові труднощі з продовольством”.

Варто замислитися й над таким фактом: у Федеральному списку екстремістських матеріалів, який розміщено на сайті Міністерства юстиції РФ, є книги про Голодомор та діяльність НКВС. Тобто можна опинитися за ґратами за збереження і розповсюдження такої літератури. Ось лише маленький витяг зі списку “екстремістських матеріалів”:

  1. Печатное издание “Голодомор 1932–1933 років в Україні: Матеріали кримінальної справи № 475”;
  2. Печатное издание Юрій Шаповал, Володимир Пристайко, Вадим Золоторьов “ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, документи”. 1997 г.;
  3. Печатное издание Владимир Василенко “Голодомор 1932–1933 годов в Украине как преступление геноцида: правовая оценка”. 2009 г. [Минюст России. — Режим доступу до публікації:
    minjust.ru/ru/extremist–materials?field_extremist_content_value=&page=5].

Чому ж висвітлення теми організованого голодомору є небажаним для сучасної Росії? Сучасна Росія позиціонує себе правонаступницею СРСР, а тут ось нагадують про злочини та вбивства. Тема “псує репутацію” радянської влади, змушує замислюватися, чому сталася ця трагедія. Громадянин, що аналізує та думає, державі не потрібен — ним  тяжко керувати. Але сучасні російські пропагандисти досягли нечуваної кваліфікації в перекручуванні фактів, підміні понять, створенні псевдоправдивої картинки.

Це треба усвідомити і зробити висновки. Інформаційна війна триває. Хоча вона й не припинялась — просто ми не особливо звертали увагу на деякі, здавалося б, неважливі деталі. Саме тому українці програли перший раунд інформаційної війни. Саме тому ми втратили Крим, саме тому зараз на Донбасі в цій гібридній війні, війні, що “не існує”, гинуть наші хлопці.

І саме тому так гостро стоїть питання про знання власної історії. Треба чітко усвідомлювати, що проблема збереження пам’яті про Голодомори ХХ століття в Україні — це боротьба ідеологій.

Весна 2016 року. В одному з відео на Ютубі доктор історичних наук із Санкт-Петербургу Юрій Жуков пояснює глядачам простою мовою, що “голодомор — це міфи київської влади”. Позаду нього полиці з книжками наче промовляють: дивіться – освічена людина, доктор наук…

Навіщо ми згадуємо про трагічні події минулого?

Тоталітарна система — це витвір радянських часів. І вона не зникла у нашій державі з розпадом СРСР, а трансформувалась в сьогодення. І намагається будь–що продовжити своє існування. На усіх рівнях влади міцно укорінено корупційні схеми. Величезні прибутки, що отримують олігархи — це результат тотального грабунку громадян та нашої незалежної держави. І крім цього — в різних проявах ми стикаємося із прихованим впливом Росії та шаленою боротьбою за мізки населення.

Осінь 2016. Дивлюся телевізор з випадковою знайомою, киянкою років шестидесяти. Транслюється сюжет про голод тридцять третього. І раптом вона каже:

Ой, я вас прошу, та який там голод?
– А що, ви вважаєте, голоду не було? – питаю я.
– Та мені батьки розповідали, що ні. Хто працював, той і жив нормально. А ось ледарі здихали…

І це — у 2016 році… Отак, наче холодний душ на голову… Наче і не було попередніх тридцяти років пошуку документів, запису спогадів свідків і оприлюднення правди…

Отже, боротьба триває. І зараз в незалежній Україні ми маємо боротися за повагу до історичної пам’яті українського народу та її збереження, за формування у наших громадян свідомості політичного українства. Та, зрештою, за вміння думати, аналізувати та робити висновки. Незнання історії не звільняє від відповідальності. Час зрозуміти, що байдуже ставлення, замовчування, маніпуляція історичною правдою — це можливість повторення страхіть минулого.

   Монтаж відео — Євгенія Козловська                     

 

Читайте також

Американська зброя для ЗСУ: що вже передали Україні і як застосовують на фронті
Важливе, Україна
0 shares0 views

Американська зброя для ЗСУ: що вже передали Україні і як застосовують на фронті

vidia.ua - Гру 18, 2017

Американська військова допомога, яка вже в Україні, здатна змінити ситуацію на Донбасі. Контрбатарейні радари Сполучені Штати Америки передавали українській армії тричі. Система може…

Американські дипломати створили казковий Львів з імбирних пряників
Вибір редакції, Україна
0 shares0 views

Американські дипломати створили казковий Львів з імбирних пряників

vidia.ua - Гру 18, 2017

Родина заступника посла США створила з пряників зменшену копію львівської площі Ринок, повідомляє ТСН. Родина майже місяць працювала над будиночками з імбирних пряників…

У Сіднеї відкрилося перше почесне консульство України
Світ
0 shares0 views

У Сіднеї відкрилося перше почесне консульство України

vidia.ua - Гру 18, 2017

У неділю, 17 грудня, відкрилося перше почесне консульство України у Сіднеї (Австралія). Про це повідомляє VIDIA з посиланням на Facebook-сторінку Міністерства закордонних справ…