Тарас Шевченко – об’єднуюче начало українців у світі

Цьогоріч виповнюється 200 років з Дня народження Тараса Шевченка. І як сто років тому, так і сьогодні, український народ усього світу вшановує пам’ять людини, що залишила своїм нащадкам «вічне світло свого генія», що «з кожним роком яркіше освітлює Українській Нації, живим, мертвим і ще ненародженим землякам Шевченка, вказану ним Велику Мету і шлях до неї».

Неабияку роль у цьому відіграли також українці діаспори. Розпорошені по різних країнах, вони шукали зв’язки зі своїм народом. І саме Шевченко, як уособлення України, став об’єднуючим началом для українства усього світу.

За роки існування Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) назбирався чималий об’єм документів, присвячених вшануванню життя та діяльності Т. Г. Шевченка українцями діаспори. Серед них:

1) документи, присвячені вшануванню пам’яті Т. Г. Шевченка українцями діаспори різних країн;

2) відображення постаті Кобзаря та його творчості на сторінках дитячої та юнацької періодики;

3) українські науковці та письменники на еміграції про Т. Г. Шевченка;

4) перевидання творів Кобзаря серед закордонних українців та їх переклади іноземними мовами;

5) встановлення пам’ятників та створення музею Тараса Шевченка на еміграції;

6) популяризація постаті та творчості Тараса Шевченка українцями діаспори.

Чимало документів ЦДАЗУ присвячені вшануванню пам’яті Шевченка українцями Франції, Румунії, Чехословаччини, Німеччини, Канади, США тощо. Серед них: статті журналів і газет, оголошення та програмки на честь свят і концертів, урочистих вечорів на шану Кобзаря, книги, фотографії у друкованих виданнях та поштові листівки.

Вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка предсталено на сторінках дитячої та молодіжної періодики: «Веселка», «Молоде Життя» (США); «Дитяча Зірка», «Наше Слово» (Чехословаччина), «Крилаті» (Канада) тощо. У журналах опубліковані вірші поета, вміщені його портрети, подані статті про відзначення роковин з дня його народження учнями українських шкіл.

Серед зарубіжних українців здійснювалися серйозні наукові дослідження, присвячені шевченкознавству. Серед них праці Яра Славутича, Я. Рудницького, Ю. Бойка тощо. Особливе місце належить дослідженню Павла Зайцева, який ціле своє життя присвятив студіям життя та творчості Т. Г. Шевченка і у 1955 р. випустив у світ монографію «Життя Тараса Шевченка». Слід також звернути увагу на працю іншого дослідника творчості Т. Г. Шевченка – Степана Смаль-Стоцького «Т. Шевченко. Інтерпретації», перевидану Науковим Товариством ім. Шевченка в США у 1965 р. Загалом у фондах ЦДАЗУ представлено чимало книг і статей, в яких постать Великого Кобзаря представлено не лише як поета і художника, а й як філософа, ідеолога, педагога, історіософа, а також борця за правду і волю.

Кількісно чисельною є представлена в ЦДАЗУ поезія української діаспори, що присвячена Т. Г. Шевченку та його творчості. Серед них вірші як широко відомих авторів, таких як Є. Маланюк, Яр Славутич, М. Маморський (Р. Завадович), так і менш знаних в Україні поетів – О. Стефановича, В. Щербака, В. Лесича (В. Кіршак), П. Сохи  тощо. Окремим документом, що зберігається у фондах ЦДАЗУ, за авторства Олекси Карманюка (А. Коршнівського), є «Молитва до Тараса».

З метою поширення інформації про життя та творчість митця серед своїх одноплемінників і народів інших держав, де вони проживали, українці активно займалися перевиданням творів поета на чужині, здійсненням їх перекладів іншими мовами. У ЦДАЗУ широко представлені документи, що стосуються перевидання «Кобзаря» у Празі (в 1876, 1940 рр.), Оттаві (1961 р.); переклади Т. Г. Шевченка словацькою, англійською, чеською, польською, македонською тощо.

Звеличення Тараса Шевченка на еміграції відбувалося шляхом зведення пам’ятників, із яких поза межами України (в 32 –х країнах світу) – 125; відкриття єдиного у західній півкулі музею поета у Канаді (1952 р.) тощо.

З метою збереження пам’яті українців та їх нащадків про Великого Кобзаря, його постать та творчість широко популяризується за кордоном, про що свідчать численні документи, представлені у фондах ЦДАЗУ. Серед них: видання пропам’ятних книг, випуск марок і медалей із зображенням поета, його «Кобзаря» та славнозвісного «Заповіту; написання п’єс і покладення його текстів на ноти; друк портретів і листівок із зображенням митця; створення кінофільмів на Шевченківські теми; назви площ та скверів; проведення виставок.

До 200-річчя від Дня народження Тараса Шевченка на сайті ЦДАЗУ було розміщено виставку, на якій представлені українські видання, присвячені вшануванню життя та творчості митця зарубіжними українцями: книги, періодика, буклети, статті, оголошення, програми, вірші, а також ілюстративний матеріал. Репрезентовані документи відрізняються різноманітністю видів заходів вшанування Великого Кобзаря, до яких вдавалася українська громада світу.

 Катерина Петриченко,

провідний науковий співробітник Центрального державного архіву зарубіжної українік (м. Київ)