В українському музеї в Чикаго відбулась конференція музейників діаспори
Третя конференція музейників, бібліотекарів та архіварів Північної Америки відбулася в Українському Національному Музеї у Чикаго . У її роботі взяли участь провідні фахівці музейної та бібліотечної справи. Ідея музейного партнерства, започаткована три роки тому Українським Музеєм-архівом у Клівленді (The Ukrainian Museum-Archives in Cleveland), лягла в основу створеної рік тому організації Ukrainian Heritage Consortium of North America (UHCNA) під час ІІ конференції, господарем якої стали Український Музей і Бібліотека в Стемфорді (Ukrainian Museum & Library of Stamford, CT).
В Чикаго прибули музейники з Стемфрду, Клівленду, Нью-Йорку, Баунд-Бруку, Вашингтону, Гарвардського університету, Торонто. На порядку денному: перспективи музейного партнерства та стан і майбутнє українських бібліотек і архівів в Америці, обмін доcвідом з питань оцифрування історичного, культурного та наукового надбання, що зберігається в архівах, музеях, бібліотеках діаспори. Це також нагода говорити про значення книги та бібліотечного зібрання для українського суспільства як у діаспорі, так і в Україні. Відкриваючи конференцію, президент музею Ярослав Ганкевич привітав гостей, підкресливши на важливості такого спілкування.
Перша спільна вечеря – це час професійного діалогу, обговорювалися можливості щодо цілей та завдань, які під силу сучасному музею по відношенню до громади, в якій він існує. Оглядову екскурсію для делегатів і гостей провела Марія Климчак, куратор музею. Згодом гості перейшли до Українського Інституту Модерного Мистецтва, де відбувалося відкриття виставки, присвяченої темі геноциду, переданої думками митців сьогодення.
Робоча частина конференції була успішною. Модератор Лідія Ткачук, віце-президент УНМ, ознайомила учасників з планом роботи, який включав майстер-класи фахівців музейної справи Рут Нортон (Field Museum) та Беверли Серел (Serrell & Associates – Museum Exhibition Consultants). Тематика презентацій торкалася проблемних ситуацій у галузі збереження фондів та виготовлення супроводжувальної документації. Науково-практичний семінар було поділено на кілька сесій, метою яких було вироблення спільної стратегії щодо професійної комунікації в загальноукраїнському музейному просторі. Важливі питання винесли на обговорення др. Юрій Грицеляк (УНМ), Юрій Добчанський(Shevchenko Scientific Society), Андрій Фединський(Ukrainian Museum – Archives,Cleveland, OH), а саме щодо місця і ролі книгозбірень та механізми можливої передачі їх в Україну. Незалежний музейник Володимир Пилишенко (Ukrainian Archives Collection,Rochester, NY), Любов Волинець (Ukrainian Museum & Library of Stamford, CT ), Орест Гриневич(Ukrainian Institute of Modern Art,Сhicago, IL) підтримали думку звернутися до громади в США через пресу із закликом зберегти українську книжку, особливо книгозбірні та архіви відомих діячів культури і громадського життя діаспори. При цьому кожен із наших музеїв готовий сприяти цьому благородому почину.
Досвідом опрацювання і збереження архівних документів поділилися Ольга Алексис (Harvard Ukrainian Research Institute,Cambridge, MA), Михайло Андрек, Наталія Гончаренко і Лариса Була (Ukrainian Historical & Educational Center of NJ, Somerset, NJ). Час вимагає щоби музеї впливали на трансформацію думки щодо матеріальної культури та будували новий міст комунікацій в суспільстві. Практичні поради із створення віртуальних експозицій, електронної галереї, музейного терміналу надали Ганя Кріль-Пизюр (Ukrainian Museum,New York, NY), Михайло Андрек (Ukrainian Historical & Educational Center of NJ, Somerset, NJ), Анізія Краус (Ulrainian Museum – Archives,Cleveland, OH), др. Андрій Грегорович(Taras Shevchenko Museum,Toronto, ON). Всі учасники і делегати підтримали ідею Гані Кріль-Пизюр та Українського Музею в Нью-Йорку щодо організації пересувної виставки, присвяченій 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка. “Це важливий спільний проект інтеграції освітнього і музейного, у прцесі якого формується соціокультурна свідомість відвідувача”, – вважають Сергій Панько та Остап Кін (Shevchenko Scientific Society,New York, NY. Такі проекти відкривають шлях до розширення музейної аудиторії та діяльності музею, також залучають спонсорів і меценатів. Аніза Краус, куратор Українського Музею-Архіву в Клівленді, у співпраці з усіма музеями, готує відкрити до цієї знаменної дати електронну галерею. Делегати роз’їхалися з найкращими враженнями, зачерпнувши снаги для творчої і продуктивної праці.
Наступної осені музейники зустрічаються у Вашингтоні, адже саме у столиці США знаходиться пам’ятник Тарасові Шевченку і тема доповідей присвячуватиметься шевченкіані. Під час конференції створилась якнайкраща атмосфера для розвитку професійних контактів й подолання відстаней між музейними установами. Головним питанням залишається фінансування.Теоритично Україна, як держава, повинна б опікуватися осередками українства, але практика поки що не має такого прикладу.
Юрій Добчанський, старший спеціаліст з каталогізації та консультант з української проблематики Бібліотеки Конгресу США (Вашингтон) перейняв естафету господаря. Як було зазначено директором музею Тараса Шевченка з Торонто доктором Грегоровичем, конференція пройшла на найвищому рівні. Президент УНМ в Чикаго Ярослав Ганкевич подякував усім учасникам та побажав успіхів. Допомогу у проведенні конференції надали фундація Кредитівки «Самопоміч», фундація «Спадщина», бухгалтерсько-податкова фірма «Hankewych & Associates Inc», «Ideal Bakery», ресторан «Шоколад», «Kasia’s Deli», за що їм щира подяка.
Марія Климчак, куратор УНМ в Чикаго