Як громадсько-політичні діячі вплинули на українську журналістику в еміграції

Сер 30, 2013

BeFunky_Tinytype_1.jpgПерші українські друковані періодичні видання в еміграції починають виходити ще наприкінці ХІХ століття. 1886 року у США була надрукована перша україномовна газета «Америка», а з 1893 року виходить газета «Свобода». З виданням у 1903 році газети «Канадійський фармер» започаткована україномовна преса в Канаді. Та найбільший розквіт української еміграційної преси був ще попереду.

Протягом ХХ століття українська еміграція переживає два важливі етапи становлення. Перший, коли після Першої світової війни та національно-визвольних змагань на початку 1920-х років у країнах Європи опинилася значна частина українців, що складали інтелектуальну еліту нації. Другий характеризується становленням української післявоєнної еміграції спочатку в таборах для переміщених осіб, а потім концентрацією творчої та наукової частини емігрантів у країнах Західної Європи та Північної й Південної Америки. Саме у середовищі творчої інтелігенції в еміграції формується розуміння ролі преси як важливого ресурсу для ознайомлення іноземної громадськості з українськими справами та здобутками нації.

Важливу роль у становленні та розвитку української журналістики відіграли громадсько-політичні діячі та представники творчої та наукової інтелігенції в еміграції. Серед когорти знакових постатей для української журналістики слід згадати Дмитра Геродота (Івашину), Олександра Бойківа, Дениса Квітку-Квітковського, Геннадія Которовича та Олега Штуль-Ждановича. Вони вплинули на становлення як довоєнних, так і післявоєнних українських еміграційних засобів масової інформації.

Українська еміграційна журналістика міжвоєнного періоду перебувала під впливом численних політичних та культурних течій. У контексті розвитку української преси в країнах Європи протягом 1920–1930-х років варто відзначити внесок тих же Дмитра Геродота (Івашини) та Олександра Бойківа.

Дмитро Геродот

Дмитро Геродот, який народився на Полтавщині, розпочав свою журналістську діяльність ще напередодні Першої світової війни. Він працював у часописах Полтавщини, Одещини та Київщини. З 1920 року перебував за кордоном, проводячи активну роботу в Міністерстві преси уряду Української Народної Республіки (УНР) та брав участь у роботі газет «Україна» та «Українське слово». Протягом всього міжвоєнного періоду він був задіяний у роботі українських еміграційних часописів: «Українська трибуна», «Тризуб», «Українська нива», «Хліборобська правда» та багатьох інших, формуючи характерні особливості української еміграційної преси.

Олександр Бойків був одним із засновників сучасної української еміграційної журналістики. На міжвоєнний час припав період найактивнішої його діяльності у сфері друкованого слова. Олександр Бойків був співредактором журналу «Студентський вісник», співробітником журналу «Розбудова нації» та редактором інших українських часописів в основному націоналістичного спрямування. На початку 1930-х він засновує в Парижі першу приватну друкарню та видає тижневик «Українське слово». Саме «Українське слово» стало одним із найпопулярніших видань української еміграції ХХ століття.

З ім’ям Геннадія Которовича пов’язують українську журналістику перших післявоєнних років в таборах для переміщенних осіб у Німеччині. За спогадами одного з сучасників можна оцінити внесок Которовича у справу відродження української післявоєнної преси: «Геннадій Которович вперше зорганізував і почав вести «живу газетку» в українському скитальчому таборі Швайнфурту на американській зоні в Німеччині і читав вістки в таборовій залі. Таборовики, спрагнені всяких вісток зі світу й з українського непевного таборового життя, прямо «пожирали» кожне слово молодого журналіста, який відразу полонив присутніх чистотою української літературної мови, вимови та прекрасної дикції». Завдяки його зусиллям вже у 1945 році на території американської зони окупації Німеччини починає виходити україномовний тижневик «Неділя», який став флагманом української післявоєнної еміграційної преси в країнах Європи.

Денис Квітка-Квітковський

Денис Квітка-Квітковський як журналіст сформувався протягом міжвоєнного періоду та в перші роки Другої світової війни, будучи провідним співробітником двотижневика «Український вісник», що
виходив в Берліні, та Інформаційного бюро Українського Національного Об’єднання в Німеччині. Денис Квітка-Квітковський відіграв важливу роль у становленні повоєнної української еміграційної журналістики, керуючи пропагандистською референтурою Проводу українських націоналістів (ПУН) та видаючи «Український бюлетень інформації» – джерела ідеологічного та інформаційного матеріалу ПУН. Перебуваючи з початку 1950-х років на території США, Квітка-Квітковський був головним редактором журналу «Самостійна Україна» і співробітником «Українського слова», «Нового шляху», «Свободи».

Олег Штуль-ЖдановичОлег Штуль-Жданович відомий найголовніше як багатолітній незмінний редактор «Українського слова», що виходило в США. Так, за словами колег Штуль-Ждановича, можна уявити значення його роботи у виданні: «У початковому періоді він як редактор знаходив вихідну базу для ідеологічного й журналістичного оформлення газети, роблячи висновки із воєнного минулого з урахуванням докорінної зміни навколишнього політичного клімату та психологічних зламів в лоні еміграційного суспільства. При цьому він затримав виразний світоглядово-політичний профіль газети як органу українського націоналістичного руху, ніколи не сходячи з соборницьких засад та з революційно-визвольних позицій».

У фондах Центрального державного архіву зарубіжної україніки зберігаються колекції унікальних газет та журналів, які містять цінну інформацію з історії української еміграції та входять до складу світової культурної спадщини. А згадувані вище журналісти своєю наполегливою працею творили основи сучасної української преси.

Олена Гуменюк, головний науковий співробітник ЦДАЗУ

Читайте також

«Суд історії не може оголосити іншого вироку для радянського режиму, крім кримінальної відповідальності» – Роберт Конквест про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні
Світ
0 shares0 views

«Суд історії не може оголосити іншого вироку для радянського режиму, крім кримінальної відповідальності» – Роберт Конквест про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні

vidia.ua - Сер 06, 2018

Сьогодні минає третя річниця з дня смерті одного із перших та найвідоміших дослідників Голодомору 1932-1933 років в Україні. Його праці змусили Захід зазирнути…

У Гарварді зберігають унікальні українські першодруки
Україна
0 shares0 views

У Гарварді зберігають унікальні українські першодруки

vidia.ua - Сер 06, 2018

Одне з найбільших у світі зібрань української літератури має американський Гарвард. Тут можна знайти першодруки «Нового завіту» «Острозької Біблії», «Абетки Федорова», «Кобзаря», оригінали…

Українці створили християнський додаток для знайомств
Україна
0 shares0 views

Українці створили християнський додаток для знайомств

vidia.ua - Сер 06, 2018

Члени громадської організації «Територія відповідальності» створили мобільний додаток для знайомств Eden. Про це повідомляє The Village з посиланням на MC.Today. Розробники зазначають, що в додатку…