Українцям заборонили пікетувати Адміністрацію президента

У Верховній Раді зареєстрований законопроект про свободу мирних зібрань. Під законопроектом поставили підписи 8 представників фракцій влади та опозиції – Андрій Шевченко, Юрій Мірошниченко, Григорій Немиря, Сергій Тігіпко, Iштван Гайдош, Мустафа Джемілєв, Iрина Луценко, Василь Самойленко.

Як повідомляє «Українська правда», за словами авторів, законопроект узгоджений як з представниками влади, так і з представниками громадянського суспільства.

Автори наполягають, що документ містить ряд позицій, які включені за наполяганням громадських активістів, – він гарантує право на контрзібрання, передбачає заборону на проведення зборів виключно через суд і в обмеженій кількості випадків і т.д.

«В Україні дедалі частіше порушується право на мирний протест. Уже в цьому році маємо сотні судових заборон на вуличні акції, місцева влада на свій розсуд обмежує мирних зібрання – ігнорувати це не маємо права», – сказав один з авторів Шевченко.

До розробки залучалися експерти Міжнародного фонду «Відродження», Харківської правозахисної групи, УНЦПД, Центру політико-правових реформ.

За їх словами, закон передбачає, що неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про мирні збори не є підставою для їх заборони.

Проект також передбачає можливість спонтанних зібрань відповідно до європейських стандартів.

Додамо, що за день до цього видання повідомляло про заборону мирних зібрань окружним адміністративним судом Києва на вулицях Банкова та Лютеранська на сім місяців.

Відповідне рішення суд ухвалив за позовом КМДА. Підставою для заборони мирних акцій стали два повідомлення про безстрокове голодування під Адміністрацією президента. Перше повідомлення стосувалось продовження з 15 січня по вулиці Лютеранській та Банковій безстрокової мирної акції з голодуванням та застосуванням плакатів та рупорів. Мета акції – звернення уваги президента «на порушення його підлеглими конституційних прав людини та громадянина». Друге повідомлення стосувалось також безстрокового голодування з метою «поновлення порушених прав матері та дитини».

Судом встановлено, що підставою для звернення до суду слугував лист головного управління МВС, в якому повідомляться, що проведення цілодобового голодування біля будівлі АП створює умови, що викликають невдоволення пересічних громадян та мешканців прилеглих будинків, загрозу безпеці осіб щодо яких здійснюється державна охорона.