Заробітчани вкладають гроші у нерухомість, а не до Пенсійного фонду

Ідея наповнити пенсійний фонд заробітчанськими відрахуваннями не є новою і не матиме успіху у втіленні. Про це заявив голова комісії Української греко-католицької церкви в справах мігрантів Григорій Селещук, пише «DW.DE».

Як відомо, Україна пропонує своїм заробітчанам подбати про пенсію на батьківщині. У силу вступили зміни до законів про сплату добровільного страхового внеску в пенсійний фонд.

«Люди не долучилися до програми ще за часів уряду Тимошенко, коли цей механізм було прописано у вигляді постанови. Хоча довіра до влади була значно вищою, а нині на участь мігрантів і поготів розраховувати не слід», – вважає Селещук.

Якщо ця програма діє на добровільній основі, то ніяких відрахувань ніхто не робитиме, заявив співрозмовник. За його словами, у першу чергу через те, що заробітчани абсолютно недовіряють владі, бояться «засвітитися», аби не зацікавились фіскальні органи. Рівень недовіри настільки високий, що мігранти навіть не хочуть інформувати фіскальні органи про податки, які вони сплатили в країні перебування, каже голова комісії.

Пенсійний фонд приймає від заробітчан добровільні страхові внески уже впродовж майже шести років, від часу дії постанови. За весь час, за даними Селещука, цим механізмом скористалися лише близько сотні українців. При цьому за кордоном, за різними оцінками, працює від двох до чотирьох мільйонів українців. Відтак, він сумнівається, що закон може змінити ситуацію.

Дбаючи про старість, чимало українських заробітчан надають перевагу вкладанню грошей у нерухомість, а не в Пенсійний фонд.

«Українській владі не треба придумувати механізми як «витягти» гроші з заробітчан. Слід активніше дбати про підписання двосторонніх угод щодо зарахування стажу з тими країнами, де наших заробітчан найбільше», – зазначає голова комісії. І в такий спосіб, додав він, розраховувати на частину відрахувань, які емігранти платять у країні перебування.

Станом на кінець 2012 року Україна підписала угоди про зарахування стажу лише з десятком країн, якщо не враховувати підписані раніше подібні угоди з колишніми радянськими республіками. До цього переліку входять країни Балтії, Іспанія, Словаччина, Болгарія, Чехія, Польща, Португалія та інші. А от з Італією, Німеччиною та Грецією, де українців теж чимало, угод досі немає.