«Книгу мертвих», похованих в одному з німецьких міст, презентували у Києві
У Києві під час заходів із вшанування пам’яті українців, загиблих у Другій світовій війні, було презентовано унікальний проект – «Книгу мертвих». У книзі зібрана інформація про загиблих та похованих протягом 1939-1945 років у місті Брауншвайг (Нижня Саксонія, Німеччина), серед яких близько тисячі українців, інформує «Історична правда».
За словами ініціатора проекту, засновника громадської організації «Місце пам’яті жертв війни і насильницького режиму. Цвинтарі Брауншвайгу» Ульріха Шаде, ідея створити подібну книгу виникла у нього після відвідин цвинтарю у Брауншвайгу, де він побачив масові могили без жодних вказівників.
«Мене вразила кількість безіменних поховань у Брауншвайгу, адже це тисячі людей, про останній спочинок яких не знають ні рідні, ні друзі. Тому і з’явилася ідея про створення цієї книги, що має стати колективним надгробком для всіх жертв війни, в незалежності від їхньої національності, яких поховано на цьому цвинтарі», – розповів Ульріх Шаде.
Під час проекту була віднайдена інформація про 4 тисячі 800 загиблих, похованих на цвинтарі Брауншвайгу, серед яких здебільшого остарбайтери, в’язні концтаборів та місцеві жителі, що загинули під час бомбардувань.
Також у ході пошуків вдалося дізнатися про 300-400 немовлят, яких забрали у жінок-остарбайтерів, а потім заморили голодом. Вся ці інформація зібрана в книзі і буде відкрита для широкої аудиторії.
За спостереженнями Ульріха Шаде, сьогодні порозуміння між молодими людьми є значно більшим, ніж між людьми старшого віку.
«Наприклад, ворожість та ненависть між німцями та французами в людей мого покоління часто була такою, що вона навіть успадковувалася. Але тепер цього нема. Сьогодні неможливо знайти в нас когось зі школярів, хто був би готовий завойовувати Париж. Радше йтиметься про відпочинок, чи подорожі та екскурсії. Тепер ми хочемо зробити свій внесок у подолання упереджених ставлень до народів Східної Європи», – розповів Шаде «Німецькій хвилі».
Він також пояснив, що через брак інформації німці часто не розрізняють в багатьох випадках українців і росіян.
«Коли я роблю екскурсії для школярів на цвинтарі, я іноді зупиняюся біля пам’ятника, на якому викарбуваний текст української та німецькою мовами. Тут є нагода для школярів пережити ефект несподіванки та великого здивування. Я прошу тих, хто вивчає російську мову, прочитати напис», – розповів Шаде.
Коли хтось із дітей з числа пізніх переселенців до Німеччини, які ще пам’ятають російську, намагається прочитати український напис, він зрештою буває змушений визнати, що не може його зрозуміти.
«І його друзі бувають дуже здивовані тим, що це є інша мова. Я намагаюся їм пояснити це на прикладі подібності та розбіжностей між німецькою та голландською мовами», – додав Ульрих Шаде.
Засновник Фонду «Нові традиції» Сергій Бондарчук, який виступив меценатом українського проекту, розповів, що «Книгу мертвих», яку знають у Польщі та Ізраїлі, ще не було презентовано в Україні.
«Примірники “Книги мертвих” буде розіслано по архівах, для того, щоб українці мали змогу знайти інформацію про своїх загиблих родичів-остарбайтерів», – повідомив експерт з доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик.
Проте мета проекту – не тільки ідентифікувати та вшанувати загиблих. Ініціатори сподіваються, що новому поколінню вдасться спільно осмислити причини і наслідки війни, щоб не допустити подібного у майбутньому.