Перший ядерний вибух на теренах України

Соціалістичні експерименти над населенням окупованої совєтами території почалися ще з 1917-го року. В 20-30-х роках кремлівські “світила науки” від марксизма-сталінізма намагалися зхрестити людину з мавпою, щоб вивести “ідеального пролетарія”, нещадно руйнували цілинні землі, проводили експерименти над людьми (байки про досліди нацистів та японців після ознайомлення з такими видадуться просто дитячими забавками), “вибраковування” терором та голодом небезпечних для режиму соціальних елементів та інше. Усі ці факти широкому загалу так чи інакше відомі. Але майже недосяжними до цих пір для більшості залишається інформація про ядерні випробування на людях.

Перші випробування над власним населенням почалися 1949 р. на Семипалатинському полігоні (нині – Казахстан), які закінчилися “військовими навчання” в епіцентрі вибуху. Подібні експерименти тут продовжувались до 1991 р. Тому всі недорікування совкової партноменклатури, що, буцімто, у 1986-у році вони не знали що робити і як поводитись із радіацією – брехня і маячня. Але мало кому відомо, що подібні експерименти проводилися і невійськовими відомствами. 1971 р. у с. Хрестище Красноградського району Харківської області “спеціалісти з Москви” провели підземний ядерний вибух під кодовою назвою “Факел”…

Древнє слобожанське село Хрестище з 1966 р. почало неймовірно змінюватись: тут почали видобувати газ. Цього року тут відкрили найбільше в Україні (після Шебелинського) Хрестищенське газове родовище. За запасами газу воно входить до п’ятірки найбільших родовищ Європи. Вчені підрахували, що обсяг покладів енергоносія в цьому районі сягає трьохсот мільярдів кубометрів.

«Блакитне паливо» зі Слобожанщини рікою потекло до труб європейських споживачів.

Розвідка покладів газу була складною, оскільки тут виявилося різке розходження у будові верхніх та нижніх шарів Землі. Головний газовий поклад розташовувався на досить великій глибині. Зі спустошенням запасів Шебелинського газового родовища виник дефіцит постачання палива з українських родовищ до газогону “Уренгой-Помари-Ужгород”. Москва квапила місцеве керівництво з наповненням труби місцевим газом…

У липні 1971 під час буріння нової свердловини сталася аварія: газ вирвався назовні раніше, ніж бур дійшов до запланованої глибини. Напір газоконденсату досягав сили в 400 атмосфер. Інженери добу вирішували що робити з некерованим газом. Справитися з некерованою газової струменем інженерам не вдалося, і вони вирішили запалити його. До вечора наступного дня газовий фонтан перетворили на факел заввишки в декілька десятків метрів. Він горів цілодобово, і в нічний час через полум’я було світло, майже як удень. Впродовж року здійснили низку спроб зупинити факел.

Випробуваний метод – скинення на свердловину багатотонних бетонних плит – провалився. Залишався інший перевірений спосіб – розкопування свердловини. Але “спеціалісти” з Москви запропонували “оригінальний вихід”: провести підземний ядерний вибух. Для цього потрібно було пробурити збоку від експлуатаційної свердловини іншу, похилу, на глибину більше двох кілометрів. Деталі цієї “геніальної” задумки до цих пір офіційна влада намагається втаємничити. Але “спеціалісти” зі столиці “страни савєтав” наче за чиєюсь командою за короткі строки провели спецоперацію з ядерною зброєю.

Вибух готували і проводили в особливих умовах секретності, особливо від місцевого населення .

10 липня 1972 о 10.00 провели підземний вибух, але він не затушив факел і, тим більше, не припинив витік газу. Щоб хоч якось приборкати підземну стихію, газовики впродовж кількох місяців рили кільцевий кар’єр шириною 400 і глибиною 20 метрів. Тільки у липні 1973 року їм вдалося перекрити кратер, через який вирвалося на волю і безглуздо згоріло більше мільярда кубометрів газу. Природні надра України продовжили продавати споживачам Європи за копійки. Максимум газової видобутку на родовищі досяг у 1977 році – 24 мільярди кубометрів. Того ж року за відкриття та освоєння Хрестищенського родовища групі робітників, інженерів і вчених була присуджена Державна премія УРСР. Серед лауреатів – начальник Красноградської нафторозвідувальною експедиції А. А. Волошин, головний геолог Д. Є. Недзельський, буровий майстер Е. К. Фікерг та інші.

Жодних карних справ за випробовування ядерної зброї на місцевому населенні не було відкрито, жоден чиновник не був притягнутий до відповідальності…

В той же час, сучасні регіонали спадкоємці червоних ідей та ідеалів намагаються перекрутити істину суть події, виставляючи її мало не як атракціон для туристів. Доцент кафедри соціальної і гуманітарної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат наук з державного управління Олег Кулініч на ІІІ регіональному науково-практичному круглому столі “Туристична сфера харківського регіону: джерела конкурентних переваг” запропонував прокласти туристичний маршрут до села Хрестище як до першого в Україні місця ядерного вибуху.

– Уявляєте екскурсію до місця ядерного вибуху із видачею сертифікату і подальшим виведенням радіації у місцевій садибі? – сказав Олег Кулініч. – Конкуренцію нам у цьому може скласти лише Київська область із Чорнобилем.