Гетьман Сагайдачний – людина і корабель

Козацькі «чайки» проти турецького флоту

Петро Конашевич народився в 1570 році в селі Кульчиці (нині Львівської області) у шляхетській православній родині. Закінчив школу в Острозі, що на Волині. Спочатку майбутній козацький лідер працював учителем у Києві. Проте, шлях викладача, мабуть, виявився занадто приземленим для молодого і честолюбного галичанина. Тому в 1601 році Петро вирушає на Запоріжжя, де вже через п’ять років стає повноправним власником гетьманської булави.

Відразу після обрання Петро Конашевич веде козаків у похід на міста Очаків і Перекоп, які на той час знаходилися під турецькою владою. Потім були переможні походи в Молдавію і Валахію.

В 1613 році батько Конашевич проводить кілька сміливих операцій на Чорному морі. Турецький султан Ахмет-хан I, розгніваний зухвалими набігами козаків, спрямував проти «невірних» цілу флотилію, яка мала блокувати чайки (козацькі бойові судна) Сагайдачного. Проте січовики вщент розбили турків, захопивши шість великих галер і безліч дрібних суден супротивника.

У 1615 році вісімдесят козацьких чайок атакували передмістя Константинополя. Рейд запорожців був таким раптовим і зухвалим, що султан Ахмет-хан I, який перебував в той час на полюванні, ледве встиг сховатися за стінами фортеці. Сам командувач турецьким флотом (його імені історія на жаль не зберегла) кинувся в гонитву за козаками. Але, потрапивши в хитру пастку січовиків, численні галери супротивника були знищені.

Порятунок польського королевича

Блискучі морські перемоги запорожців не залишилися непоміченими польським королем Сигізмундом III, якому мобільні і боєздатні війська Сагайдачного зробили добру службу. Річ у тому, що син короля Владислав став заручником недалекоглядної політики свого батька. В одному з походів на Москву, опинившись в оточенні разом із невеличким загоном відданих воїнів, Владислав був приречений на смерть. Оцінивши трагічність ситуації, Сигізмунд III приборкав свою гординю і звернувся до Петра Сагайдачного по допомогу.

Той, у свою чергу, висунув декілька життєво важливих для України умов. Передусім, Річ Посполита мала погодитися на розширення козацької території та збільшення чисельності українського війська. Петро Конашевич висунув також досить сміливі вимоги, що слугували запорукою незалежності країни, – про свободу віросповідання і визнання Польщею судової і адміністративної автономії України.

Король був вимушені прийняти умови, адже життя спадкоємця престолу і майбутнього правителя Речі Посполитої коштувало для нього набагато дорожче. Кампанію по звільненню короля Петро Сагайдачний провів блискуче – 20 вересня 1618 року він визволив Владислава.

В 1621 році на Польщу пішов війною турецький султан Осман II із 400-тисячним військом. Сигізмунд III зміг протиставити йому лише 87 тисяч воїнів і знову звернувся до Сагайдачного. Козацьке військо чисельністю в 40 тисяч чоловік приєдналося до армії короля Владислава. Вирішальна битва розгорілася біля турецької фортеці Хотин. Після запеклих п’ятитижневих боїв Осман II запропонував Владиславу укласти мир. Угоду про це було підписано 8 жовтня 1621 року. Поляки розуміли, що Хотинський мир – заслуга Петра Сагайдачного та його війська.

Нажаль, в одному з боїв запорізький гетьман був тяжко поранений. 10 березня 1622 року після тривалої хвороби Петро Конашевич-Сагайдачний помер.

Він піклувався про майбутнє держави

Україна втратила не лише доблесного воїна і захисника, але й мудрого дипломата. Саме при Сагайдачному регулярне козацьке військо збільшилося з 5 до 50 тисяч чоловік. Гетьман піклувався і про майбутнє своєї держави. Під час його правління відкрилася безліч народних шкіл, де діти з простих родин здобували освіту. Для козаків, які не могли продовжити службу через вік або через отримані поранення, Петро Конашевич облаштував шпиталі та притулки.

Пам’ять про видатного політика і майстерного полководця жива і понині. Про нього написано чимало книг, створено декілька художніх фільмів. Ім’я Сагайдачного носять не лише площі і вулиці міст і сіл, але і флагман Військово-морських сил України фрегат «Гетьман Сагайдачний», який не тільки пильно боронить державні кордони, але й гідно представляє Україну під час офіційних і дружніх візитів до багатьох країн світу.

Михайло ПАВЛОВ

На знімках:
1. Петро Конашевич-Сагайдачний – найвидатніший з українських гетьманів.
2. Пам’ятник Петру Сагайдачному в місті Хотин Чернівецької області. Наші дні.
3. Флагман ВМС України «Гетьман Сагайдачний» на Севастопольському рейді. 2011 рік.

Фото з архіву автора