Бути канадцем та залишитися українцем

Розвиток українського шкільництва в Канаді сягає перших років поселення українців. В Канаді історія створення українських шкіл пережила великий поштовх, особливо у першій половині 30-их років минулого століття під час приїзду так званої другої хвилі політичних іммігрантів з України, які почали приїзджати в Канаду зразу після Першої Світової Війни, рятуючись від переслідувань і репресій, голоду та глибокої політичної нестабільності в Україні. Те, що вони залишали в Україні – мову, духовну й побутову культуру, традиції, звичаї, віру – новопоселенці продовжували відроджувати та примножувати у новій країні свого подальшого проживання.

Учасники конференції “Бути канадцем та залишатися українцем”

Пройде небагато часу, коли друга хвиля достатньо відчує сил та завзяття, щоб заявити про себе, як про добре організовану, працьовиту й завзяту етнічну спільноту, що робить помітний позитивний вплив на багатомовність, так і у багатокультурну мозаїку в політичному житті українців Канади.

Наприклад, українці створювали організації та започатковували школи для своїх дітей, які досягали шкільного віку. Впродовж років діяльності таких шкіл були спади та підйоми в кількості учнів, та закриття й відкриття деяких шкіл в силу об’єктивних та суб’єктивних причин. Спостерігалося підвищення зацікавленості батьків продовжувати та підтримувати українську мову, культуру й релігію серед своїх дітей. Варто звернути увагу на те, що такі ж самі тенденції спостерігаємо і сьогодні. Основними чинниками відновлення і вдосконалення українського шкільництва стала асиміляція молоді, з одного боку і демократичні зміни в Україні з другого.

За даними після 1971 року, з точки зору повсякденного використання української мови в сім’ї, мова стала другорядною чи маргінальною. Одначе, шкільництво неодноразово зазнавало етапів піднесення. Проголошення Незалежності України в 1991 році, Помаранчева Революція 2004 року, та політична ситуація України за останні роки вплинули на динаміку вживання української мови, як в Україні, так і серед українців діаспори. Ці фактори разом впливають на ріст числа тих, хто володіє та підтримує українську мову в Канаді.

Ми добре знаємо і неодноразово говоримо фразу, яку кожен пам’ятає: «Молодь – наше майбутнє». Українське шкільництво в Канаді, як в Україні, має довголітню історію. Життя змінюється, змінюється і динаміка шкіл, яка вимагає нових методів навчання і виховання студентів.

Як виглядає сьогоднішна школа і які використовуються методи?

Відповідь на це питання пошукаємо в історії педагогічних систем. В їхньому розвиткові можна побачити дві протилежні одна одній течії. Перша – це система авторитарної педагогіки, яка в основу виховного процесу кладе авторитет педагога і батьків, а учня трактує виключно як об’єкт виховання, який має сприймати й засвоювати те, що подає педагог та виконувати його накази. Друга течія – це теорія вільного виховання, де в центрі виховання знаходиться студент, а вчитель залишається в ролі спостерігача і організатора оточення й фактично ототожнює виховання з розвитком. Зі зміною підходу до навчання та його умов природнім є і те, що з’являються нові ресурси, які вчителі використовують у навчальному процесі.

Організатори конференції

З 4 по 6 травня 2012 року в Торонто зібралися учителі української мови та навчальних програм з усієї Канади, щоб разом обмінятись знанням та ознайомитися з новими педагогічними підходами і методами щодо подальшого розвитку українознавства у багатокультурній країні, якою є Канада.

Особливо сьогодні відчувається потреба зміцнення українсько-канадського шкільництва для збереження рівня української мови. Для нас, учителів, важливою є діяльність Національної шкільної ради, англо-українських двомовних програм в Канаді, церковних та приватних шкіл, які координують педагогічну діяльність українських освітян. У ширшому діапазоні можемо говорити про координацію діяльності та співпрацю між україномовними освітніми закладами, а також продовження діалогу серед українських педагогів у світі.

Вчительська конференція в Торонто “Українське шкільництво в Канаді: бути канадцем та залишатися українцем” відкрила нові можливості з допомогою сайту Школа (www.shkola.ca). Це перша загальноканадська конференція професійного розвитку українських педагогів, і бажаним є її продовження. А саме продовження у підтримці створення мережевого обміну досвідом та міжнародно-освітянської кооперації канадсько-української навчальної системи.

Сьогодні сучасні технічні засоби уможливлюють доступ до різноманітної інформації та використання найновіших методик та обміну досвідом. Альбертським університетом в Едмонтоні розроблені навчальні матеріали “НОВА”, фундація “Освіта” та Батьківський комітет сприяння вивченню української мови в Манітобі (MPUE), та Шевченківська фундація разом підтримують розвиток викладання української мови.

Ініціатива проведення семінарів комітетом “Рідних шкіл” в системі УНО Канади у співпраці з Методичним центром української мови при Альбертському університеті є тим зернятком, яке проросте у розвиток та розробку загальнопринятих мовних стандартів, на які б опиралися у своїй діяльності школи в Канаді з українською мовою викладання, в англо-українських двомовних програмах і церковних, чи приватних школах. Потрібна інформація та обмін досвідом щодо підвищення рівня фінансування, бюджету, грантів тощо.

Учасники конференції з України

Всеканадська вчительська конференція “Бути канадцем та залишатися українцем” мала на меті допомогти розв’язати проблеми, про які розповіла голова Комітету рідного шкільництва Оксана Левицька під час своєї доповіді.

“Дивлячись на сьогоднішню аудиторію українських учителів в цьому залі, я вірю і переконана, що розширення та зміцнення роботи шкільництва є можливим,” – сказала О. Левицька.

“Перспектива залучення молоді до підтримання української мови, – продовжила Оксана Левицька, – є згуртування в межах організацій та громад Канади. Саме ми, вчителі, відіграємо важливу роль у процвітанні української мови, культури, релігії та української справи діаспори, започаткованої піонерами-українцями тут, в Канаді, чи в будь-якій іншій країні по-за її межами. Саме від нас, у великій мірі, залежить, якою буде українська громада у майбутньому. Чи вдасться нам, тепершінім освітянам українських шкіл, втримати, поширювати та розвивати нашу рідну українську мову? З досвіду, дорога знань успішно здійснюється не лише суто на уроках в класі, але у поєднанні з позакласними заходами у прищепленні любові до української мови, традицій і культури – чи то спів, чи гра на бандурі, чи мистецтво вишивки, чи малювання.”

Як і в кожній справі, на шляху зустрічаються різні перешкоди та проблеми. Загальноканадська конференція українських педагогів в Торонто доказує, що ми шукаємо нові методи і способи навчання дітей. Своєю присутністю та уділом вчителі довели, що українська мова – це спільна справа і мета для нас всіх.

Іван Боднарчук, відомий педагог та шкільний інспектор, порівнював українське шкільництво із старим та розхитаним возом, який котиться по дорогах чужини. «Цей віз – це найголовніший реманент нашої громадської відповідальності. Зупиниться він – не здоженемо втраченого, а за рік–два ледве чи впізнаємо себе… Коли далі таким возом поїдемо, розпадеться нам серед дороги – погубимо дітей. Пересісти дітям на чужий віз – не потраплять до рідного дому… Загубимо їх, і ніщо їх нам не поверне».

То ж продовжуймо розпочату справу – сіймо зернятка української мови, спільно плекаймо та виховуймо підростаючу молодь, щоб у майбутньому зібрати плоди міцної зростаючої української спільноти в Україні та за її межами. Будьмо канадцями, та залишаймося завжди українцями.

Норберт К. Іван
Кореспондент VsChicago

Фото з архіву автора

 

Читайте також

Українка стала гостею благочинного Гала-вечора князя Монако
Важливе, Новини, Світ
0 shares0 views

Українка стала гостею благочинного Гала-вечора князя Монако

vidia.ua - Вер 29, 2019

Українська продюсерка Марія Гражина Чаплін стала гостею найпрестижнішого заходу Монако - Monte-Carlo Gala for the Global Ocean, який відбувся 26 вересня, повідомляє VIDIA.…

З істоіії українців діаспори. Шлях до волі Никифора Григоріїва
Публікації, Україна
0 shares0 views

З істоіії українців діаспори. Шлях до волі Никифора Григоріїва

vidia.ua - Вер 26, 2019

Нещодавно, побачило світ біографічне дослідження, присвячене першому  директору Української служби «Голосу Америки» Никифору Григорієву. Це – монографія кандидатки історичних наук, доцентки Київського національного…

У Чикаго поховали духовного батька української громади
Важливе, Світ
0 shares0 views

У Чикаго поховали духовного батька української громади

vidia.ua - Бер 16, 2019

Отець Мирон Панчук, священик Єпархії св. Миколая, Української Католицької Церкви, відійшов у вічність в Чикаго 9 березня і був похований 15 березня на…