У Ванкувері пропонують відкрити паб та готель для новоприбулих українців
Для того, аби згуртувати молодих українців у Ванкувері, необхідно створити український паб. До такого висновку дійшли виконавчий директор Канадійської Української Іміграційної Служби (КУІС) Євген Дувалко, редактор інтернет-видання «Український Ванкувер» Віталій Кубацький та замісник голови Української Суспільної Служби Ванкуверу Валерій Шевчук під час неофіційного візиту пана Дувалко у Ванкувер. Про це повідомляє видання «Український Ванкувер».
Метою візиту директора КУІС стало ознайомлення із ситуацією щодо української імміграції до Британської Колумбії та налагодження зв’язку з місцевими структурами, які допомагають новоприбулим з України.
Валерій Шевчук розповів, що у Ванкувері немає такої організації як Українська Імміграційна Служба. А тому новоприбулим, що звертаються, допомагає Українська Суспільна Служба Ванкуверу (УССВ).
«Але через брак коштів та недооцінки керівництвом УССВ важливості роботи з іммігрантами, робиться, на мою думку, зовсім недостатньо. Безумовно, треба продовжувати дбати про сиротинці в Україні, але сьогоднішні іммігранти це потенційні завтрашні члени УССВ і вірогідність, що вони колись прийдуть до Служби буде більша, якщо новоприбулі у важкий для них час відчують підтримку від УССВ. Мені самому 17 років тому допомогли – тепер моя черга допомогти іншим, що я і роблю», – зазначив замісник голови УССВ.
Під час обговорення загального стану громадського життя українства Ванкуверу, Віталій Кубацький доповів, що місто нараховує більше 80 000 українців.
«Старше покоління від попередніх хвиль імміграції краще зорганізоване через церковні та інші структури, вони зробили дуже багато на лані збереження нашої культури. Але молодь від четвертої хвилі не відчуває себе зручно в тих осередках і тому рідко їх відвідує. Справа не тільки в різниці по віку. Причин багато, наприклад, багато молоді зі східної України є російськомовні, і хоча вони не менші патріоти, ніж їхні україномовні ровесники, але такі назви як ЛУК, чи КУК, їм ні про що не говорять, а часто просто відлякують. Маланка для них екзотика, хор їм не цікавий, вони по-більшості нерелігійні, їм не цікаво ходити на збори з головою, секретарем – нудьга», – зауважив В. Кубацький.
У відповідь на це Євген Дувалко сказав таке:
«Не можна людей штучно запхати в організації, бо не ми є для структур, а структури створюються для нас. Ви мене розумієте? Ми в свій час відчули потребу об’єднатись, був ентузіазм, було багато ідей, все почалось з ідеї, а потім це втілилось в життя, в конкретні організації. Тепер вже, наприклад тільки КУІС, директором якої я є, налічує 35 постійних працівників».
За його словами фінансує організацію здебільшості федеральний уряд. Гроші на підтримку іммігрантів у бюджеті передбачені, але щоб їх отримати треба бути влаштованою організацією і провести кропітку роботу.
«Але не треба лиш чекати на урядові гроші, можна, наприклад, на підставі самофінансування або з допомогою меценатів створити консультаційний центр. Українські адвокати могли б допомогти із заповненням необхідних паперів. Є великий попит на їхні послуги для легалізації статусу іммігрантів. Ще легше почати з уже існуючих організацій, таких як «Мозаїка», створити там український відділ. Я зі свого боку міг би допомогти з офіційною статистикою по кількості іммігрантів з України до Ванкуверу», – додав директора КУІС.
У ході подальшого спілкування було запропоновано відкрити український паб і там за келихом пива обмінюватись інформацією.
«Назвати його треба «ПацЮк» (PacUk) – Pacific Ukrainian, і щоб це був паб, ресторан та готель для новоприбулих, – запропонував Валерій Шевчук. – Можна придбати підходящий для цього будинок, відремонтувати його гуртом і зробити там постійну українську тусовку. Ми так свого часу відремонтували будинок Українського Посольства в Ризі».
Євген Дувалко висловив зацікавлення такою пропозицією, і було вирішено вважати співпрацю у створенні такого місця зустрічі розпочатою.